УКРАЇНА
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 1007/13633/2012
провадження № 2/361/472/13
21.05.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
21 травня 2013 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді:Петришин Н.М., при секретарях:Коблик Д.Д, Лисенко М.В., Шевлюга А.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Державний нотаріус Броварської міської Державної нотаріальної контори, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и в :
До суду звернувся ОСОБА_5 із зазначеним позовом, де в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що перебував у шлюбі з 11 вересня 1997 року із ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок тяжкої та довготривалої хвороби його дружина померла. Після смерті дружини, позивачу стало відомо, що 08.06.2012року, тобто за 8 днів до смерті, його дружина склала заповіт, за яким все своє майно заповідала ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Позивач вважає, що його дружина під час складання заповіту внаслідок тяжкої та довготривалої хвороби мала стійкий розлад здоров'я ( постійні запаморочення, головокружіння, постійно плакала, інколи не впізнавала знайомих та місця, де перебуває), була в такому стані, що не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Також посилається на те, що волевиявлення заповідача не було вільним. У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати заповіт недійсним.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_11 доводи позову підтримали та надали аналогічні пояснення, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги щодо недійсності заповіту визнали та не заперечували проти задоволення позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_12 підтримав думку свого довірителя.
Треті особи, Державний нотаріус Броварської міської Державної нотаріальної контори, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_9, у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Роз'яснивши сторонам наслідки визнання позову, передбачені ст. 174 ЦПК України, суд дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що 11 вересня 1997 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_13, прізвище після одруження - ОСОБА_3.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
08 червня 2012 року ОСОБА_10 склала заповіт, за яким усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого воно б не складалось, а також все те, на що за законом буде мати право, заповіла в рівних частинах ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Заповіт посвідчений ОСОБА_14, приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу, у зв'язку із хворобою заповідача та на її прохання заповіт складено та посвідчено на дому за адресою: АДРЕСА_1.
Із належним чином завіреної копії Журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою ) приватного нотаріуса, вбачається, що 08.06.2012 року о 16 год. ОСОБА_6 викликав приватного нотаріуса ОСОБА_14 для складання та посвідчення заповіту ОСОБА_10
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок тяжкої та довготривалої хвороби його дружина мала стійкий розлад здоров'я ( постійні запаморочення, постійно плакала, інколи не впізнавала знайомих та місця, де перебуває), була в такому стані, що не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, тому складений нею заповіт в такому стані слід визнати недійсним, так як це не відповідало її дійсній волі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав покази про те, що знав ОСОБА_10 близько 12 років, за один тиждень до її смерті спілкувався із нею у лікарні, вона була при повній свідомості, розповідала про життя, молодість, спілкування мало побутовий характер.
Свідок ОСОБА_16, яка є племінницею ОСОБА_10, повідомила, що бачила останню у травні 2012 року і в той час у неї не було запаморочення, але скаржилась на безсоння.
Свідок ОСОБА_17, який добре знав ОСОБА_10 з 1983 року, пояснив, що часто бачився із померлою, зокрема останній раз бачив її у червні 2012 року за 3-4 дні до смерті, тоді ОСОБА_10 не відразу впізнала свідка, спілкування як такого не було, бо вона весь час перепитувала, відповіді на запитання не давала, мова була не зовсім зрозуміла.
Свідок ОСОБА_18, дочка позивача ОСОБА_5, пояснила, що відвідувала ОСОБА_10 за три дні до смерті і в той час вона плутала свідка із сестрою, плутала онуків, говорила, що не може спати і постійно плакала, скаржилась на запаморочення.
Свідок ОСОБА_19, дочка ОСОБА_5, надала покази про те, що часто провідувала ОСОБА_10, коли гуляла в парку із дитиною, часто до неї телефонувала, але було важко говорити по телефону, бо вона часто перепитувала, говорила про хворобу та ліки, скаржилась на запаморочення.
Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Таким чином, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та взявши до уваги визнання позову відповідачами, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч.6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи те, що ухвалою Броварського міськрайонного суду від 21.05.2013 року закрито провадження в частині позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову вжитих за ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 225 ЦК України, ст. ст. 174, 212 - 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов - задовольнити.
Визнати недійсним заповіт від 08 червня 2012 року складений від імені ОСОБА_10, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу ОСОБА_14, та зареєстрований в реєстрі за №2308.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2013 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Петришин Н. М.
Судове рішення № 31519148, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 21.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1007/13633/2012к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: