ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.05.2013р. Справа № 905/2272/13
Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк
до Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, м. Донецьк
про стягнення суми основного боргу у розмірі 3399,28 грн., 3% річних у розмірі 93,06 грн., пені у розмірі 104,83 грн.
Представники сторін:
від позивача: Піскарьова Ю.П. - за довіреністю №141 від 20.12.2012р.
від відповідача: Приходько О.С. - за довіреністю №29 від 22.03.2013р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк, звернулось з позовними вимогами до Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 3399,28 грн., 3% річних у розмірі 93,06 грн., пені у розмірі 104,83 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг електрозв'язку №00/09544 від 22.12.2000р., позивач зобов'язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за отримані послуги, однак свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 3399,28 грн. за період з липня 2011р. по серпень 2012р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.36 Закону України "Про телекомунікації", п.п. 97, 100, 101, 104, 106, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №720 від 09.08.2005р.
18.05.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №511/1-13 від 15.05.2013р., в якому відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Також, 18.05.2013р. через канцелярію суду відповідач надав правове обґрунтування на відзив №521/1-13 від 15.05.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у відзиві.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
22.12.2000р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника ЦОСПП ДД ВАТ «Укртелеком» Варюхіної К.К. (Підприємство зв'язку) та Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, м. Донецьк (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв'язку №00/09544.
Відповідно до розділу 1 Договору, підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.
Розділом 3 Договору передбачені права та обов'язки споживача.
Відповідно до п. 3.2.8 Договору, споживач зобов'язаний: своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Згідно з п. 4.1 Договору, послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати.
Відповідно до п. 4.3 Договору, споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.
Згідно з п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 5.6 Договору передбачено, що підприємство зв'язку має право стягувати суму заборгованості у судовому порядку.
Відповідно до пункту 7.1 Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно ч.1 п. 5 Постанови КМУ від 11.04.2012 року № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" ( далі - Правила) передбачено, що оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Законів України "Про телекомунікації", "Про захист прав споживачів", цих Правил, інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій.
Відповідно п.п. 6 п. 36 Правил, споживачі зобов`язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Пунктом 68 Правил зазначено, що порядок оплати і форма розрахунків за послуги визначаються договором.
Згідно з ч. 1. п.72 Правил, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до умов договору про надання послуг електрозв'язку №00/09544 від 22.12.2000р., позивач надав відповідачу послуги телефонного зв'язку на суму 3399,28 грн. Даний факт підтверджується рахунками-актами за телекомунікаційні послуги: №00-9544.8.2011. від 31.08.2011р. на суму 232,58 грн; №00-9544.9.2011. від 30.09.2011р. на суму 378,01 грн.; №00-9544.10.2011 від 31.10.2011р. на суму 287,95 грн.; №00-9544.11.2011. від 30.11.2011р. на суму 239,76 грн.; №00-9544.12.2011. від 31.12.2011р. на суму 240,37 грн.; №00-9544.1.2012. від 31.01.2012р. на суму 265,04 грн.; №00-9544.2.2012. від 29.02.2012р. на суму 285,28 грн.; №00-9544.3.2012 від 31.03.2012р. на суму 470,42 грн.; №00-9544.4.2012. від 30.04.2012р. на суму 370,25 грн.; №00-9544.5.2012. від 31.05.2012р. на суму 161,68 грн.; №00-9544.6.2012 від 30.06.2012р. на суму 151,14 грн.; №00-9544.7.2012 від 31.07.2012р. на суму 159,48 грн.; №00-9544.8.2012. від 31.08.2012р. на суму 157,76 грн. (а.с. 34-59), всього на суму 3399,28 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №511/1-13 від 15.05.2013р. у задоволені позовних вимог просить відмовити, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011р. №346 «Про ліквідацію урядових органів», Державна інспекція з енергозбереження та її територіальні управління ліквідовуються.
На підставі цього, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесений запис про стан припинення підприємницької діяльності Державної інспекції з енергозбереження за №645145.
Наказом Державної інспекції з енергозбереження №64 від 12.04.2011р. утворено ліквідаційну комісію, яка проводить процедуру ліквідації у встановленому чинним законодавством порядку.
На даний час Державна інспекція з енергозбереження підприємницької діяльності не веде.
З 01.01.2012р. територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області підприємницької діяльності не здійснювало, оскільки працівники звільнені в установленому законом порядку.
Крім того, відповідач посилається на оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 22.04.2011р. №74 (4472), в якому зазначено, що: «Державна інспекція з енергозбереження, адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, б. 17, ЄДРПОУ 21655283, повідомляє про припинення діяльності установи у зв'язку з виходом постанови Кабінету Міністрів України №346 від 28.03.2011р. «Про ліквідацію урядових органів». Вимоги кредиторів Державна інспекція з енергозбереження приймаються протягом двох місяців з моменту опублікування цього повідомлення за адресою: м. Київ, вул. Краківська, б. 17».
Дані доводи відповідача не можуть бути підставою щодо відмови в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011р. №346 «Про ліквідацію урядових органів», на виконання пункту 4 статті 7 Указу Президента України від 09.12.2010р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінет Міністрів України постановляє: ліквідувати урядові органи за переліком згідно з додатком.
В переліку урядових органів, що ліквідуються, є: Державна інспекція з енергозбереження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011р. №346 «Про ліквідацію урядових органів», Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, у системі яких функціонують урядові органи: забезпечити належне виконання функцій урядових органів, що ліквідуються; здійснити заходи з ліквідації відповідних урядових органів та поінформувати у шестимісячний строк Кабінет Міністрів України про результати проведеної роботи.
Наказом Державної інспекції з енергозбереження № 64 від 12.04.2011р. утворено ліквідаційну комісію Державної комісії з енергозбереження.
Відповідно до п. 2.2 Наказу Державної інспекції з енергозбереження №64 від 12.04.2011р., Державна інспекція з енергозбереження, згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011р. №346, продовжує виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідному міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, а працівники Державної інспекції з енергозбереження до звільнення в установленому порядку, продовжують виконувати свої службові обов'язки відповідно до положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій і зобов'язані дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до ч.4 ст. 112 Цивільного кодексу України, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Таким чином, у позивача є право щодо пред'явлення позовних вимог.
Крім того, до відзиву на позовну заяву №511/1-13 від 15.05.2013р. надана незавірена належним чином ксерокопія витягу з ЄДР, щодо відповідача, в якій зазначено, що підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У зв'язку з вищевикладеним та тим, що відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 3399,28 грн. до матеріалів справи не надав, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3399,28 грн. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 104,83 грн. та 3% річних у розмірі 93,06 грн.
Відповідно до пункту 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктами 2, 3 статті 36 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
У разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня. ( ч.5 п.72 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи п. 5.8 Договору №00/09544 від 22.12.2000р., п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», ч. 5 п. 72 Правил, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, вважає, що пеня підлягає стягненню з відповідача за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., на суму заборгованості 2398,97 грн., у розмірі 29,50 грн.; за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., на суму заборгованості у розмірі 2769,22 грн, у розмірі 35,18 грн.; за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р., на суму заборгованості у розмірі 2930,90 грн., у розмірі 36,04 грн.; за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., на суму заборгованості 3082,04 грн., у розмірі 39,16 грн.; за період з 01.08.2012р. по 30.08.2012р., на суму заборгованості 3241,52 грн., у розмірі 39,85 грн.; за період з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму заборгованості 3399,28 грн., у розмірі 41,79 грн, всього у розмірі 221,52 грн.
Оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 104,83 грн. підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у повному обсязі: за період з 21.08.2011р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 4,67 грн., у розмірі 0,20 грн.; з 21.09.2011р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 227,48 грн., у розмірі 9,33 грн.; з 21.10.2011р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 378,01 грн., у розмірі 14,57грн.; з 21.11.2011р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 287,95 грн., у розмірі 10,37 грн.; з 21.12.2011р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 239,76 грн., у розмірі 8,04 грн.; з 21.01.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 240,37 грн., у розмірі 7,45 грн.; з 21.02.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 265,04 грн., у розмірі 7,54 грн.; з 21.03.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 285,28 грн., у розмірі 7,43 грн.; з 21.04.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 470,42 грн., у розмірі 11,06 грн.; з 21.05.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 370,25 грн., у розмірі 7,79 грн.; з 21.06.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 161,68 грн., у розмірі 2,99 грн.; з 21.07.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 151,14 грн., у розмірі 2,42 грн.; з 21.08.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості159,48 грн., у розмірі 2,15 грн.; з 21.09.2012р. по 31.01.2013р., на суму заборгованості 157,76 грн., у розмірі 1,72 грн., всього у розмірі 93,06 грн.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області (02094, м. Київ, вул. Краківська, б. 17, ЄДРПОУ 24802299) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» (83001, м. Донецьк, пр-т. Комсомольский, б. 22, ЄДРПОУ 01183764) суму основного боргу у розмірі 3399 (три тисячи триста дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп., пеню у розмірі 104 (сто чотири) грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 93 (дев'яносто три) грн. 06 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.Ю. Філімонова
Дата складання повного тексту рішення 27.05.2013р.
Надруковано 5 примірників:
1-до справи;
2-позивачу;
2-відповідачу.
Судове рішення № 31517830, Господарський суд Донецької області було прийнято 22.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/2272/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: