Постанова № 31517707, 29.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №908/43/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф.при секретарі Ложка Н.Л.від позивача:Фролова-Гутарова І.А. - за дов. б/н від 10.01.13 р.від відповідача:Кухар Ю.Д. - за дов. б/н від 16.05.13 р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецькна рішення господарського суду Запорізької областівід15.03.2013 рокуу справі№ 908/43/13-г (суддя Корсун В.Л.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецькдо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжяпростягнення 286375 грн. 59 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецьк звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя про стягнення 286375 грн. 59 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.03.13 р. позов було задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецьк 6115 грн. 07 коп. пені. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/43/13-г та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає зміні в мотивувальній частині рішення зі зміною резолютивної частини рішення в частині розподілу понесених позивачем судових витрат, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.12 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК" (Покупець) було укладено договір № ОУ-803, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця комп'ютерне устаткування, у тому числі комп'ютерне устаткування із попередньо встановленими на нього ліцензійними комп'ютерними програмами та іншу оргтехніку в асортименті, комплектності, кількості, в строки, за ціною, з якісними характеристиками та в місця призначення постачання, погоджені сторонами в цьому договорі, Додатку № 1 до договору та Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору.

У відповідності до п. 1.2 договору, постачання товару здійснюється Постачальником партіями, відповідно до Специфікацій, підписаних сторонами на підставі заявок Покупця (форма заявки погоджена в Додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору).

Пунктом 1.4. договору зазначено, що Покупець зобов'язався в порядку і на умовах, обумовлених в цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 2.6. договору, розрахунки за товар, що поставляється Постачальником за цим договором, здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж 60 календарних днів з дати постачання відповідної партії товару.

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 01.04.13, а в частині виконання Постачальником гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку на весь поставлений за цим договором товар, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Сторони узгодили Специфікації на поставку товару, а саме: Специфікації від 07.04.12 р. №№ DTEK_Р_2012-19, DTEK_Р_2012-20, DTEK_Р_2012-21, Специфікація від 13.04.12 р. № DTEK_Р_2012-23, Специфікації від 16.05.12 р. №№ DTEK_Р_2012-24, DTEK_Р_2012-26, Специфікація від 17.05.12 р. № DTEK_Р_2012-27, Специфікація від 18.06.12 р. № DTEK_Р_2012-32. Загальна вартість товару, що обумовлена Специфікаціями, складає 853774 грн. 78 коп.

Згідно п. 3.1. договору, постачання товару здійснюється партіями в комплектації та в строки, погоджені сторонами в додатку № 1 до цього договору. У разі неможливості Постачальником виконати постачання в строки, вказані в Додатку № 1 до цього договору, зміна строків постачання в обов'язковому порядку має бути погоджена з Покупцем. При цьому, Постачальник має право вказати змінені строки постачання в Специфікації за умови отримання від Покупця письмової згоди на таку зміну. У разі безпідставної зміни строків постачання Постачальником або незгоди Покупця з цими змінами, Постачальник зобов'язаний підписати Специфікацію зі строками, вказаними Покупцем в заявці. У разі потреби постачання товару, не включеного в Додаток № 1, сторони погоджують строки постачання у відповідних Специфікаціях. У Специфікаціях до цього договору сторони можуть обумовлювати ін. умови поставки, номенклатуру та терміни постачання. У випадках, коли сторонами в Специфікаціях обумовлюються ін. умови поставки, взаємовідносини сторін регулюватимуться положеннями, вказаними у відповідних Специфікаціях.

Специфікаціями до договору сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень погодили строки поставки відповідачем товару.

Відповідач на виконання умов договору та відповідно до узгоджених між сторонами Специфікацій здійснив поставку ТОВ "ДТЕК" товару на загальну суму у розмірі 853774 грн. 75 коп., але з прострочкою строків, обумовлених сторонами. Факт поставки товару підтверджено наявними в матеріалах справи накладними, а саме: від 11.05.12 р. № 1105.9, від 12.06.12 р. № 1206.69, від 21.06.12 р. № 2106.69, від 22.05.12 р. № 2205.33, від 21.05.12 р. № 2105.38, від 21.05.12 р. № 2105.65, від 18.06.12 р. № 1806.40, від 12.06.12 р. № 1206.68, від 14.06.12 р. № 1406.62, від 18.05.12 р. № 1805.63, від 28.05.12 р. № 2805.41, від 06.06.12 р. № 0606.67, від 25.06.12 р. № 2506.21 та від 09.07.12 р. № 0907.54.

Згідно п. 6.2. договору, у разі порушення передбаченого даним договором, додатком № 1 до нього або Специфікаціями, строку поставки товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у вигляді пені розмірі 2% від вартості не поставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення поставки товару.

Позивач, в зв»язку з тим, що відповідач поставку товару в обумовлений Специфікаціями строк не здійснив, звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 286375 грн. 59 коп. за порушення строків поставки товару на підставі п. 6.2. договору.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов»язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому суперечать, види забезпечення виконання зобов»язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов»язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання. У рази, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 286375 грн. 59 коп. за порушення строків поставки товару, обумовлену сторонами договором, який укладений сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Таким чином, ці види штрафної договірної відповідальності мають подвійну правову природу, які одночасно з тим, що стимулюють сторони дотримуватися умов договору, як спосіб забезпечення, ще й повинні мати компенсаційний характер санкції за порушення господарсько-правових зобов»язань. Норми господарського права не визначають, який саме характер (майновий чи грошовий) носить зобов»язання, при порушенні строків виконання якого до боржника застосовуються штрафні санкції. Згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб»єктів господарювання визначаються цим кодексом. Тому в даному випадку слід керуватися нормами господарського права та частини 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, що передбачають можливість застосування такого виду як пеня за прострочку виконання не грошового договірного зобов»язання в розмірі, обумовленому сторонами в договорі згідно норм ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу договору.

Частиною 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Постановами Верховного Суду України від 27.09.05 р., 22.11.10 р. № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 р. № 06/113-38 встановлено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов»язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб»єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов»язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов»язань і пеня застосовуюється за порушення будь-яких господарських зобов»язань, а не тільки за невиконання грошового зобов»язання.

Згідно п. 6.2. договору, у разі порушення передбаченого даним договором, додатком № 1 до нього або Специфікаціями, строку поставки товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у вигляді пені розмірі 2% від вартості не поставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення поставки товару.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки продукції пені у розмірі 2 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення поставки товару; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов»язань, а не тільки за невиконання грошового зобов»язання, судова колегія вважає, що господарський суд помилково визначився з приводу обмеження пені подвійною обліковою ставкою України, посилаючись при цьому на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», тоді як в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов»язання відповідача і застосування цього Закону в даному випадку неможливе.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає викладенню в вищезазначеній редакції, і позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки мало місце прострочення поставки товару, що підтверджено наявними матеріалах справи.

В той же час, в матеріалах справи є наявним клопотання відповідача (викладене у письмових поясненнях по справі від 04.03.13 р., том 3, арк. справи 83-90) про зменшення розміру пені до розміру подвійної облікової ставки України за період прострочки, яке підлягає розгляду та задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно приписів статті 233 Господарського кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), неустойка має компенсаційний характер та її розмір, як і розмір пені повинні бути відповідними розміру понесених позивачем збитків.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що оскільки заявлена до стягнення сума пені надмірно велика, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення та відповідачем договірне зобов»язання з поставки товару виконано в повному обсязі, то клопотання відповідача в порядку приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України слід задовольнити і сума пені підлягає зменшенню судом апеляційної інстанції до розміру 6115 грн. 07 коп., яка і стягнута судом першої інстанції, тому підстави для скасування рішення відсутні, але судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2013 року у справі № 908/43/13-г підлягає зміні в мотивувальній частині рішення зі зміною резолютивної частини рішення в частині розподілу понесених позивачем судових витрат, оскільки відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі в даному випадку покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 83, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2013 року у справі № 908/43/13-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.03.2013 року у справі № 908/43/13-г - змінити.

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя про стягнення 286375 грн. 59 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Рома, ЛТД", 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, ЗКПО 23855495 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", 83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, 11, код ЗКПО 34225325 пеню у розмірі 6115 грн. 07 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5727 грн. 51 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної карги у розмірі 2863 грн. 76 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя про стягнення 280260 грн. 52 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2- позивачу; 3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.