Ухвала суду № 31515780, 29.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"29" травня 2013 р. Справа №910/1425/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова»

на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013

у справі № 910/1425/13 (суддя Кирилюк Т. Ю.)

за позовом Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассістанський центр «Ел.Ай.Сі Асістанс»

про стягнення 65 310,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 65 310,67 грн. за договором з лікувальною установою про надання медичної допомоги застрахованим особа № 44 від 08.12.2001.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2013, повний текст якого підписаний 06.03.2013, у справі № 910/1425/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням, 17.05.2013 Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/1425/13 від 05.03.2013 та постановити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позов.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу на рішення суду від 05.03.2013, повний текст якого підписаний 06.03.2013, заявник мав подати в строк по 19.03.2013 включно, проте із апеляційною скаргою заявник звернувся лише 17.05.2013.

Частиною 2 статті 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Заявником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строків для подачі апеляційної скарги.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У ч. 8 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7 зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинно містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що він є комунальним закладом, підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним в своїй діяльності органам місцевого самоврядування, які здійснюють його фінансування, з огляду на що процедура затвердження сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду є дуже складною та довготривалою, в зв'язку з чим заявник зміг сплатити судовий збір лише 23.04.2013.

Також заявник зазначив про те, що він є лікарнею, яка обслуговує всю Дніпропетровську область, наслідком чого є велика кількість вхідної кореспонденції, яка не може бути оперативно опрацьована та направлена до відповідних відділів заявника.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.97), оспорюване рішення заявником було отримано 15.03.2013, в той час як згідно доданого ним до апеляційної скарги платіжного доручення № 1158 судовий збір сплачено 23.04.2013.

Проте, жодного доказу на підтвердження того, що в період до 23.04.2013 заявником вчинялись будь-які дії щодо сплати судового збору, матеріали справи не містять.

До того ж, слід зазначити про те, що заявник не був позбавлений в порядку, встановленому ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просити суд відстрочити сплату судового збору на певний строк.

Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника, що після сплати судового збору (23.04.2013), з апеляційною скаргою до суду він звернувся 17.05.2013, проте будь-яких доказів на підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу в період з 23.04.2013 до 17.05.2013 до апеляційної скарги заявником не додано.

Щодо посилань позивача на те, що він є лікарнею, яка обслуговує всю Дніпропетровську область, наслідком чого є велика кількість вхідної кореспонденції, яка не може бути оперативно опрацьована та направлена до відповідних відділів заявника, слід зазначити,, що, по-перше, доказів великої завантаженості канцелярії позивача ним не надано, а по-друге, зазначена обставина не є поважною в розумінні норм процесуального законодавства.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ніяких інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявником суду не надано.

З огляду на викладене, заява про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для повторного подання апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на доводи поданого заявником клопотання, вважає за необхідне також звернути увагу на положення ст. 22 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Крім того, основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 91 ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Враховуючи, що заявником пропущений десятиденний строк, протягом якого можливе подання апеляційної скарги, та не доведено поважність причини такого пропуску, апеляційна скарга Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 у справі № 910/1425/13 підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу заявника на таке.

Відповідно до ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Заявником до апеляційної скарги на доказ направлення її копії відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ассістанський центр «Ел.Ай.Сі Асістанс» додано копію фіскального чеку № 3424 від 14.05.2013.

Зі змісту вказаного фіскального чеку слідує, що кореспонденцію направлено в м. Київ (індекс 04080).

В той же час, при зверненні до суду позивачем зазначено наступні адреси відповідача: 01023, м. Київ, вул. Первомайського, 11 та 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 13 а, а згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 89-90) слідує, що адресою відповідача є: 01023, м. Київ, вул. Первомайського, 11.

Враховуючи те, що позивачем вказані вище адреси відповідача зазначено як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, позивач був обізнаним про зазначені вище адреси відповідача, в яких відсутній індекс 04080.

За таких обставин, додана позивачем до апеляційної скарги копія фіскального чеку № 3424 від 14.05.2013 не може вважатись належним доказом направлення копії апеляційної скарги позивачу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Зазначена обставина також є підставою для повернення апеляційної скарги буз розгляду.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 53 п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 97, ст.ст. 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» про поновлення строку для подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2013 у справі № 910/1425/13 повернути без розгляду.

3. Повернути Комунальному закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» (49000, м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 14, ідентифікаційний код 01985423) судовий збір в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп., перехований платіжним дорученням № 1158 від 23.04.2013.

4. Матеріали справи № 910/1425/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Пашкіна С.А.

Сітайло Л.Г.