Рішення № 31515695, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7447/13 20.05.13

За позовомВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Просто страхування»провідшкодування шкоди в порядку регресу Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 19.867,02 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7447/13 та призначено до розгляду на 13.05.2013.

Ухвалою суду від 13.05.2013 розгляд справи було відкладено на 20.05.2013.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 20.05.2013 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково в сумі 16.555,85 грн. та зазначив, що згідно Звіту № 12869 оцінки пошкодженого транспортного засобу розмір матеріального збитку в сумі 19.867,02 грн. визначено з урахуванням ПДВ, та просить відмовити в частині стягнення позовних вимог в сумі 3.311,17 грн.

У судовому засіданні 20.05.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Даниленком Геннадієм Михайловичем (далі - страхувальник) 26.08.2009 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 262192608869 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Daewoo», державний номер CH 1049 AE.

На автодорозі Танкове/Оборонне 16.04.2010 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Daewoo», державний номер CH 1049 AE, який належить на праві власності Даниленку Геннадію Михайловичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «ВАЗ 21013», державний номер СН 3626 АС, який належить на праві власності Михайлову Віктору Олексійовичу та перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки Daewoo», державний номер CH 1049 AE.

Постановою Бахчисарайського районного суду АРК від 17.05.2010 у справі № 3-1083/2010 Михайлова Віктора Олексійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 400,00 грн.

Відповідно до Звіту SL № 12869 від 28.04.2010 про оцінку автомобіля марки «Daewoo», державний номер CH 1049 AE, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала 19.867,02 грн. без ПДВ,

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 84-3927 від 19.04.2010, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 21.917,79 грн.

Страхове відшкодування в сумі 16.951,66 грн. позивач виплатив страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 1506 від 25.06.2010 на суму 16.951,66 грн., а суму страхового відшкодування в розмірі 4.966,13 грн. позивачем було утримано в рахунок погашення страхового внеску за Договором страхування № 262192608869 від 26.08.2009.

Судом установлено, що транспортний засіб «ВАЗ 21013», державний номер СН 3626 АС, застраховано у відповідача згідно полісу № ВВ/9367349, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного полісу, наданою відповідачем, та інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, яка отримана на вимогу ухвали суду.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звернувся до відповідача з вимогою вих. № б/н від 19.03.2013, яку згідно з поштовим повідомлення було отримано уповноваженим представником відповідача 28.03.2013, про виплату страхового відшкодування в розмірі 19.867,02 грн. Відповідач відповіді не надіслав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Суду надано Звіту SL № 12869 від 28.04.2010 про оцінку автомобіля марки «Daewoo», державний номер CH 1049 AE, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала 19.867,02 грн. без ПДВ,

Саме цю суму суд вважає такою, що належним чином доведена, оскільки звіт складений суб'єктом оціночної діяльності згідно вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та складає суму заподіяного власнику транспортного засобу матеріального збитку.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Проте, згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поданим відповідачем до відзиву на позовну заяву, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000,00 грн., а розмір франшизи становить 0,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 19.867,02 грн.

Заперечення відповідача щодо безпідставного включення в суму страхового відшкодування суми в розмірі 19.867,02 грн. податку на додану вартість визнається судом необґрунтованим, оскільки як вбачається зі Звіту № 12869 оцінки пошкодженого транспортного засобу, розмір вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 19.867,02 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, визначено без урахуванням ПДВ.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) страхове відшкодування в сумі 19.867 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013

Суддя Ониськів О.М.