Рішення № 31515144, 27.05.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.2013 Справа № 920/793/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2,

про розірвання договору про спільне фінансування будівельних робіт та визнання права власності,

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: не з'вився,

Від відповідача: не з'явився,

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: позивач просить суд розірвати договір про спільне фінансування будівельних робіт від 18.07.2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, а також визнати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 279,1 кв.м.

Позивач подав суду письмові пояснення стосовно неточностей у визначенні адреси спірного об'єкта нерухомості.

Відповідач в письмовому відзиві від 27.05.2013 р. підтвердив, що 19.07.2012 р. між ним і позивачем був укладений договір про спільне фінансування будівельних робіт, згідно якого він мав намір взяти участь у будівництві нежитлового приміщення по АДРЕСА_3, але у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем не перераховував грошові кошти для здійснення будівельних робіт. Додав, що проти задоволення позову не заперечує та просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні докази, суд встановив:

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області 18.07.2012 р. №08312121315, позивач отримав право на здійснення робіт по реконструкції об'єкту нерухомого майна (торгового ряду) по АДРЕСА_3

Для здійснення реконструкції зазначених нежитлових приміщень та залучення додаткових фінансових потужностей 19.07.2012 р. між ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_2 укладено договір про спільне фінансування будівельних робіт (далі за текстом - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач і відповідач зобов'язуються спільно фінансувати проведення будівельних робіт по реконструкції нежитлового приміщення - торговий ряд, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що після завершення робіт відповідач отримує у власність частину вищезазначеного у пункті 1.1. цього Договору об'єкту нерухомого майна, площею 50,0 кв.м. При цьому розмір грошового внеску сторін визначається виходячи з необхідності у грошових коштах на проведення будівельних робіт згідно кошторису та вноситься пропорційно до площі, що буде належати кожній з Сторін (п. 1.3. Договору).

Згідно п. 1.4. Договору право власності на частину нежитлового приміщення площею 50 кв.м. відповідач отримує тільки після повної сплати грошових коштів визначеної згідно п. 1.3. даного Договору.

Позивач належним чином виконав всі передбачені Договором зобов'язання, крім того, профінансував на 100% будівельні роботи вказаного об'єкту нерухомості у зв'язку з тим, що відповідач відмовився від виконання своїх зобов'язань по договору з причини скрутного фінансового стану, про що свідчить лист від 06.03.2013 р., який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 27). Крім того, у вказаному листі відповідач зазначив, що має сумніви щодо відповідності спірного нежитлового приміщення діючим державним будівельним нормам після проведення робіт по реконструкції.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що не може провести реєстрацію права власності на належне йому нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, адже згідно договору про спільне фінансування будівельних робіт, 50 кв.м. зазначеного нежитлового приміщення має належати відповідачу.

Крім того, відповідач в даний час не відмовився від свого права на частину нежитлового приміщення, а тільки повідомив про неможливість виконання умов договору про спільне фінансування будівельних робіт від 19.07.2012 року.

В матеріалах справи міститься декларація №СМ 14212152511 про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області 29.08.2012 р., де зазначено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.

На сьогоднішній день позивачем здійснено технічну інвентаризацію вказаного об'єкту нерухомості, про що свідчить технічний паспорт на громадський будинок торговий ряд від 25.01.2013 р.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за власною волею, незалежно від волі інших осіб.

В свою чергу, відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Однак, позивач не може в повній мірі скористатися своїм правом власності на зазначені об'єкти нерухомості, адже відповідач не визнає таке право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Підстави набуття права власності визначені вимогами ст. 328 ЦК України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

При цьому, ч. 1 ст. 392 "Визнання права власності" ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем допущено істотних порушень умов договору, у зв'язку з чим договір про фінансування будівельних робіт від 19.07.2012 року підлягає розірванню, а за позивачем необхідно визнати право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 279,1 кв.м.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про спільне фінансування будівельних робіт від 18.07.2012 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

3. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 279,1 кв.м.

Повний текст рішення підписано 29.05.2013 року.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО