Ухвала суду № 31510783, 29.05.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

факс 284 15 77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Піхур О.В.

№ 22-ц/796/7821/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Товарницькій А.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДі Скай Моторз», про зобов'язання виконати умови договору страхування,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - ПрАТ СК «Брокбізнес»), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДі Скай Моторз» (далі - ТОВ «ВіДі Скай Моторз»), про зобов'язання виконати умови договору страхування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ПрАТ СК «Брокбізнес» на її користь суму залишку заборгованості в сумі 30 492,87 грн., яку перерахувати на особовий рахунок №90074 в ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277, п/р 37392904504. Посилається на те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не звернув уваги на те, що надані нею рахунки фактури ДП «АВТО Інтернешнл» №512617_РФ_00226611 від 17 вересня 2012 року на суму 13 330,95 грн. та №514588_РФ_00227646 від 30 вересня 2012 року на суму 37 162,69 грн., були погоджені ПрАТ СК «Брокбізнес», що підтверджується запитами до вигодонабувача про виплату зазначених сум. В свою чергу рахунки ТОВ «ВіДі Скай Моторз», на підставі яких було прийнято рішення про страхове відшкодування, були складені за фотознімками без огляду транспортного засобу. Судом першої інстанції не було досліджено п. п. 10, 10.2, 10.3, 10.5, 7.1.3 та п. 6.1.1 договору страхування, які визначають загальний порядок виплати страхового відшкодування.

В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представники ТОВ «ВіДі Скай Моторз» у вирішенні апеляційної скарги ОСОБА_1 покладаються на розсуд суду.

В судове засідання представники ПрАТ СК «Брокбізнес» і ПАТ «Державний ощадний банк України» не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 квітня 2010 року між ПрАТ СК «Брокбізнес» (страховик), ОСОБА_1 (страхувальник), ПАТ «Державний ощадний банк України» (вигодонабувач) було укладено договір №006-34873 добровільного страхування наземного транспорту марки Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, рік випуску 2007. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, що передано під заставу вигодонабувачу за договором застави №3711 від 10 квітня 2007 року в забезпечення зобов'язань страхувальника перед вигодонабувачем за кредитним договором №1592 від 10 квітня 2007 року (а. с. 10-15).

За умовами цього договору страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику в межах страхової суми збитки, що виникли протягом строку дії договору в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого транспортного засобу в цілому, або окремих його деталей та частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стихійного лиха, природних явищ і дії непереборної сили, пожежі, вибуху або самозаймання, влучення каміння, падіння дерев, інших предметів, зіткнення із тваринами, протиправних дій третіх осіб, незаконного заволодіння транспортним засобом (п. 6.1. договору).

12 вересня 2012 року та 19 вересня 2012 року із застрахованим автомобілем сталися випадки, які за умовами договору №006-34873 добровільного страхування наземного транспорту кваліфікуються як страхові, про що ОСОБА_1 повідомила ПрАТ СК «Брокбізнес» 13 вересня 2012 року та 21 вересня 2012 року відповідно та надала застрахований автомобіль для огляду страховику згідно п. 8 договору.

18 жовтня 2012 року ОСОБА_1 було надано страховику рахунок ДП «АВТО Інтернешнл» №512617_РФ_00226611 від 17 вересня 2012 року на суму 13 330,95 грн. за страховий випадок 12 вересня 2012 року, а також рахунок ДП «АВТО Інтернешнл» №514588_РФ_00227646 від 30 вересня 2012 року на суму 37 162,69 грн. за страховий випадок 19 вересня 2012 року (а. с. 22-26).

Проте, зазначені рахунки не були погоджені ПрАТ СК «Брокбізнес».

Також, 18 жовтня 2012 року ПрАТ СК «Брокбізнес» було надано рахунки ТОВ «Дункан Моторс» №КУ30000620/01081 від 29 вересня 2012 року на суму 8 961,83 грн. та №КУ30000621/01082 від 29 вересня 2012 року на суму 21 583,45 грн. за страхові випадки 12 вересня 2012 року та 19 вересня 2012 року відповідно (а. с. 27-28).

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ СК «Брокбізнес» із заявою, у якій, враховуючи складну ситуацію, яка виникла при вирішенні питання відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу марки Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_1, у зв'язку з тим, що суми, зазначені у рахунках на відновлюваний ремонт, наданих ДП «АВТО Інтернешнл» та ТОВ «Дункан Моторс», значно відрізняються, просила провести повторну експертизу на ДП «АВТО Інтернешнл» відносно вартості відновлювального ремонту внаслідок страхового випадку, який стався 19 вересня 2012 року або внести зміни в рахунок №КУ30000621/01082 від 29 вересня 2012 року ТОВ «Дункан Моторс» в частині ремонту днища багажника автомобіля на заміну днища багажника, здійснити виплату страхового відшкодування по обом страховим випадкам в рахунок погашення кредиту на розрахунковий рахунок вигодонабувача (а. с. 29).

Як було встановлено, ПрАТ СК «Брокбізнес» замовило рахунок на відновлення транспортного засобу марки Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 у ТОВ «ВіДі Скай Моторз» та отримало рахунок за №СМмМ-0005567 від 23 жовтня 2012 року на суму 10 833,12 грн. та за №СМмС-0005596 від 24 жовтня 2012 року на суму 22 501,50 грн. за страховими випадками 12 вересня 2012 року та 19 вересня 2012 року (а. с. 82-83).

Відповідно до наданих представником ПрАТ СК «Брокбізнес» страхових актів, №42379/1 від 02 листопада 2012 року та №42379/1 від 07 листопада 2012 року, які були складені на підставі рахунку ТОВ «ВіДі Скай Моторз» за №СМмМ-0005567 від 23 жовтня 2012 року на суму 10 833,12 грн. та рахунку ТОВ «ВіДі Скай Моторз» за №СМмС-0005596 від 24 жовтня 2012 року, п. 7.2.9 договору страхування, за листами ПАТ «Державний ощадний банк України» №1180/07 та №1181/07 від 09 листопада 2012 року на рахунок вигодонабувача було перераховано 60% суми страхового відшкодування - 6 499,87 грн. та 13 500,90 грн. відповідно (а. с. 85-86, 88-89).

Перерахування зазначених сум, на рахунок вигодонабувача у погашення кредиту за кредитним договором №1592 від 10 квітня 2007 року, підтверджуються платіжними дорученнями №0410001 від 22 листопада 2012 року та №0410001 від 31 листопада 2012 року (а. с. 87, 90).

ОСОБА_1 порушила перед судом питання про стягнення з ПрАТ СК «Брокбізнес» на свою користь суму залишку заборгованості в сумі 30 492,87 грн., яку просила перерахувати на особовий рахунок №90074 в ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277, п/р 37392904504, посилаючись на те, що сума страхового відшкодування за страховим випадком 12 вересня 2012 року та 19 вересня 2012 року, яка має бути виплачена та погоджена з відповідачем згідно з рахунком ДП «АВТО Інтернешнл» №512617_РФ_00226611 від 17 вересня 2012 року та рахунком ДП «АВТО Інтернешнл» №514588_РФ_00227646 від 30 вересня 2012 року становить 50 493,64 грн., замість виплаченої - 20 000,77 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 979, 990 ЦК України, умов договору №006-34873 добровільного страхування наземного транспорту та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з п. 10.1. договору №006-34873 добровільного страхування наземного транспорту страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику всі необхідні документи , які підтверджують факт настання страхового випадку, причини та розмір збитку.

Згідно з переліком документів, що надаються страхувальником для підтвердження настання страхового випадку, визначеного п. 9.1.1., страхувальник подає рахунки СТО у разі погодження зі страховиком проведення відновлювального ремонту транспортного засобу без складання акту експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, акти експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту не складалися. Таким чином, сторони дійшли згоди проведення відновлювального ремонту транспортного засобу без складання акту експертизи на підставі рахунку СТО.

Відповідно до п. 7.1.3. договору страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку, при поданні страхувальником всіх належним чином оформлених документів, здійснити виплату страхового відшкодування у строки передбачені розділом 10 договору страхування.

Згідно з п. п. 10.2., 10.3., 10.5. договору страхування на підставі одержаних від страхувальника документів, що підтверджують настання страхового випадку і розмір збитку, та експертного висновку, протягом 10 робочих днів після отримання останнього з вищезазначених документів страховик складає страховий акт. Страхове відшкодування виплачується страховиком на підставі заяви страхувальника та страхового акту після отримання всіх необхідних документів щодо страхового випадку. Виплата страхового відшкодування внаслідок подій, що зазначені в п. п.6.1.1-6.1.3 договору страхування, здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання страхового акту між страхувальником та страховиком з урахуванням франшизи.

Разом з тим, відповідно до п. 7.2.9. договору страхування сума страхового відшкодування розраховується за рахунками СТО за вибором страхувальника та при погодженні складу та вартості ремонту (робіт) зі страховиком. В іншому випадку страхове відшкодування розраховується страховиком згідно калькуляції авторизованої СТО марки застрахованого ТЗ, при цьому страховик має право здійснити попередню (авансовану) виплату страхового відшкодування у розмірі 60-80% від повного розміру страхового відшкодування. Виплата остаточної суми страхового відшкодування здійснюється після надання страховику відремонтованого авто для огляду та документів з СТО, що підтверджують оплату відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ (акти виконаних робіт, чеки, квитанції про оплату тощо). У разі ненадання вказаних документів протягом 90 календарних днів з дати авансованої виплати, здійснена авансована виплата страхового відшкодування вважається остаточною.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2012 року та 25 жовтня 2012 року ПрАТ СК «Брокбізнес» направляло ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомлення про страхові події згідно з договором №006-34873 добровільного страхування наземного транспорту, які мали місце 12 вересня 2012 року та 19 вересня 2012 року, а також просило надати банківські реквізити для перерахування страхового відшкодування або, якщо буде прийнято інше рішення, надати лист до ПрАТ СК «Брокбізнес» на сплату страхового відшкодування за заявою страхувальника. При цьому, відповідачем було зазначено, що орієнтована сума страхового відшкодування за страховим випадком 12 вересня 2012 року становить 13 330,95 грн., за страховим випадком 19 вересня 2012 року - 37 000,00 грн. (а. с. 44, 45).

Разом з тим, зазначені повідомлення ПрАТ СК «Брокбізнес» не свідчять про погодження ним суми страхового відшкодування, оскільки у повідомленні було вказано лише орієнтовану суму.

Згідно відповіді ПрАТ СК «Брокбізнес» на лист ОСОБА_1 від 27 грудня 2012 року рахунки ТОВ «ВіДі Скай Моторз», яке є авторизованою СТО марки застрахованого транспортного засобу, до якого відповідач звернувся у порядку п. 7.2.9. договору страхування було складено на підставі актів огляду транспортного засобу, які підписані позивачкою та наданих фотоматеріалів, що не суперечить закону та умовам укладеного між сторонами договору (а. с. 36, 37, 40, 84).

Визначений у розрахунках ТОВ «ВіДі Скай Моторз» склад ремонтних робіт транспортного засобу марки Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_1, відповідає обсягу виявлених пошкоджень при огляді транспортного засобу.

ПрАТ СК «Брокбізнес» згідно з листа від 19 листопада 2012 року та листа від 27 грудня 2012 року повідомило ОСОБА_1 про те, що у разі надання відремонтованого автомобіля для огляду та документів з СТО, що підтверджують оплату відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу протягом 90 днів з дня здійснення авансової виплати страхового відшкодування, страхова компанія розгляне можливість доплати страхового відшкодування (а. с. 33, 36).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 відремонтувала застрахований автомобіль на непогодженій з відповідачем СТО, не надала застрахований транспортний засіб для огляду, після проведення ремонту, чим порушила умови договору страхування, а тому авансовані виплати по страховим подіям, які мали місце 12 вересня 2012 року та 19 вересня 2012 року є остаточними.

Належних та допустимих доказів на спростування вказаних висновків суду апелянтом надано не було.

Крім того, у заяві від 18 жовтня 2012 року ОСОБА_1 просила внести зміни в рахунок №КУ30000621/01082 від 29 вересня 2012 року ТОВ «Дункан Моторс» лише в частині ремонту днища багажника автомобіля на заміну днища багажника (а. с. 29). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що днище багажника є не підлягає ремонту та має бути замінене на нове.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Також відповідно до положень ст. 985 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про страхування» страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача). Позивачка ОСОБА_1 заявила вимоги до ПрАТ СК «Брокбізнес» про стягнення страхового відшкодування на свою користь та просила перерахувати вказану суму на особовий рахунок №90074 в ПАТ «Державний ощадний банк України».Проте, умовами укладеного з нею договору добровільного страхування наземного транспорту вигодо набувачем визначено ПАТ «Державний ощадний банк України».

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді