Ухвала суду № 31509214, 23.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 р. Справа № 26171/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Довгої О.І.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби на постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 21.04.2008 року по справі № 12/24-552 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" до Державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

В лютому 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар'єр Новосілка» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2005р. №0000882301/0, №0000892301/0 та №0000872301/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що невиїзна документальна перевірка та складення Акту перевірки від 30.09.2005р. №40/23/03575528 здійснювалися з численним порушеннями «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань отримання податкового, валютного та іншого законодавства», норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що послужило для прийняття незаконних податкових повідомлень-рішень. При оформленні рішень не були дотримані обов'язкові реквізити, які встановлені «Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій».

Постановою Господарського суду Тернопiльської областi від 21.04.2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" задоволено.

Не погоджуючись із даною постановою суду Державна податкова інспекція в Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вказують на те, що податкові повідомлення-рішення №0000872301/0, №0000882301/0, №0000892301/0, від 10.10.2005 р., якими до позивача застосовано штрафні санкції за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, винесені відповідно до вимог чинного законодавства та зазначені в акті перевірки порушення відповідають дійсності.

Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити, а постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 21.04.2008 року по справі № 12/24-552 залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні дав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як було встановлено судом першої інстанції, 15 вересня 2005 року працівниками Гусятинської МР ДПІ була проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складений Акт №50/23/03575528 «Про результати комплексної документальної передвіки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р.».Як зазначено в Акті перевірки в Розділі 4 порушень пунктів №12, 13, 14, 15, 17, 18, 19 плану перевірки не встановлено.

Також зазначено, що Товариством порушено:

- п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість за 2004 рік на суму 4922,41 грн.;

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме занижено податок на прибуток за 2004 рік на суму 1460,95 грн.;

- ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме занижено податок з доходів в сумі 47 грн. та нараховано пеню в сумі 550,65 грн.

30 вересня 2005 року працівниками Підволочиського відділення Гусятинської МР ДПІ була проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складений Акт №40/23/03575528 «Про результати невиїзної документальної перевірки та своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податку на додану вартість, інші надходження, земельного податку з юридичних осіб».

Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки порушення ТОВ «Кар'єр Новосілка» п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54111,04 грн., по земельному податку з юридичних осіб в сумі 3374,53 грн., з інших платежів в сумі 259,26 грн.

10 жовтня 2005 року Гусятинською МР ДПІ прийнятті податкові повідомлення-рішення №0000882301/0, №0000892301/0, №0000872301/0, якими на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість до ТОВ «Кар'єр Новосілка» застосовані штрафні санкції в розмірі 22807,90 грн., 1757,69 грн. та 29545,45 грн. відповідно.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов правильного висновку про те, що, відповідачем не дотримано «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» щодо своєчасного повідомлення та запрошення посадових осіб суб'єкта господарювання про проведення невиїзної документальної перевірки, з огляду на наступне.

У відповідності до положень «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України 10.08.2005р. №327 невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно пункту 11.1 Порядку по проведення такого виду перевірки суб'єкт господарювання за 10 днів повідомляється податковою службою шляхом направлення його посадовим особам письмового запрошення.

Відповідно до п.п. 1.3, 4.5 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який в день його підписання реєструється в єдиному журналі реєстрації актів. При цьому, в акті на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації акта перевірки та номер акта перевірки.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази своєчасного повідомлення та запрошення посадових осіб суб'єкта господарювання про проведення невиїзної документальної перевірки, а відтак остання проведена з порушенням п. 11.1 Порядку. Також, не вбачається за можливе реєстрація та присвоєння порядкових номерів актам перевірок від 15.09.2005р. №50/23/03575528 та від 30.09.2005р. №40/23/03575528 в Єдиному журналі реєстрації актів.

Крім того, відповідачем при прийнятті і складанні податкових повідомлень-рішень не дотримано вимог «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», а саме п. 3.2., згідно якого структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення, зокрема за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш").

У відповідності до п.п. 2.4.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» встановлено обов'язок податкового органу відображати виявлені порушення податкового законодавства, крім іншого, з розбивкою за роками та податковими періодами.

Згідно п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними фондами» у позивача базовий період по податку на додану вартість становив (становить) календарний місяць. Однак, всупереч наведеному, з розрахунку штрафних санкцій не вбачається за який звітний період була несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання, оскільки в ньому наведено загальний термін, який охоплений перевіркою.

П.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 встановлено розмір штрафу, який платник податків зобов'язаний сплатити у випадку не сплати в термін узгодженої суми податкового зобов'язання. При цьому, підставою для розрахунку відповідного розміру штрафних санкцій є сплата певної суми податкового боргу.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно опспорюваних податкових повідомлень-рішень суми 1757,69 грн., 22807,90 грн.та 29545,45 грн. є відповідним розміром застосованих до товариства штрафних санкцій. Вказаний факт є порушення податковим органом вимог п.п. 2.4.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», оскільки даним Порядком не передбачено визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

За таких обставин, на думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопiльської областi від 21.04.2008 року по справі № 12/24-552 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 28.05.2013 року.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

ДовгаО.І