Рішення № 31508516, 24.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2013 р. Справа № 911/1255/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК", Київська обл., м. Васильків

про стягнення 3333,46 грн.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Горбач О.В. (дов. від 22.04.2013 р.);

Обставини справи:

Заступник Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (далі - відповідач) про стягнення 3333,46 грн., з яких 2388,68 грн. - заборгованість за договором № 83 від 01.03.2012 р., 934,93 грн. - пеня, 8,70 грн. - 3% річних та 1,15 грн. - пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору № 83 від 01.03.2012 р. в частині зобов'язання з відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 2388,68 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості прокурором на підставі п. 4.2.1. договору нараховано відповідачу 934,93 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України - 8,70 грн. 3% річних та 1,15 грн., які прокурор просить стягнути як пеню, проте в мотивувальній частині позовної заяви називає індексацією.

07.05.2013 р. до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані в січні-березні 2013 р. послуги за договором № 83 від 01.03.2012 р. була повністю погашена, що підтверджується поданими до суду платіжними дорученнями. Крім того, відповідач посилається на те, що прокурором та позивачем неправильно застосовано норми чинного законодавства при розрахунку штрафних санкцій та не надано жодних доказів направлення рахунків-фактур та актів виконаних робіт на адресу відповідача, в зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов договору є неправомірним.

23.05.2013 р. до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення відповідача, в яких він зазначив, що прокурором та позивачем безпідставно застосовано норми Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», оскільки вказаний закон не поширюється на відносини сторін за договором № 83 від 01.03.2012 р.

Представник позивача в судові засідання 07.05.2013 р. та 24.05.2013 р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 36606434 та № 38511090, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор в судові засідання 07.05.2013 р. та 24.05.2013 р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 36606426 та № 38511104, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судових засіданнях 07.05.2013 р. та 24.05.2013 р. заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між квартирно-екплуатаційним відділом м. Чернігова (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (Сторона 2), було укладено договір № 83 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Сторона 1 забезпечує Сторону 2 водопостачанням та водовідведенням отриманого від Комунального підприємства «Чернігівводоканал» для забезпечення надання послуг з харчування особового складу військової частини А 3120 Збройних Сил України.

Згідно з п. 1.2. договору Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р. для військової частини А 3120, до площ яких має доступ Сторона 2 згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р., та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Сторона 2 зобов'язується здійснювати відшкодування вартості за спожите водопостачання та водовідведення відповідно до показників встановлених засобів обліку або до складеного та затвердженого Стороною 1 розрахунку на підставі норм водоспоживання, визначених діючим законодавством, в разі відсутності засобів обліку (пп. 2.3.2. договору).

В силу пп. 2.3.3. договору Сторона 2 зобов'язується після отримання від Сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт протягом 10 банківських днів здійснити оплату за спожите водопостачання та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів. У разі не отримання Стороною 2 рахунку-фактури, акта виконаних робіт Сторона 2 зобов'язується повідомити Сторону 1.

Відповідно до п. 6.4. договору на підставі розрахунків та/або показників засобів обліку водопостачання та водовідведення Стороною 1 оформлюються і надаються Стороні 2 такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожите водопостачання та водовідведення. Сторона 1 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, а також іншу кореспонденцію надає Стороні 2 звичайним листом.

Щомісячно до 20 числа Сторона 1 та Сторона 2 на підставі норм споживання водопостачання та водовідведення, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені відповідним постачальником підприємством, та згідно з показниками (засобів обліку або розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках (п. 6.5. договору).

Згідно з п. 6.6. договору щомісячно в термін до 25 числа Сторона 1 надає Стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору. Не отримання, не підписання Стороною 2 акта виконаних робіт не звільняє її від сплати.

На виконання умов договору позивачем за період з січня 2013 р. по березень 2013 р. надані послуги, передбачені умовами цього договору, на загальну суму 2388,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (надання послуг) № 12 від 21.01.2013 р., № 18 від 22.02.2013 р. та рахунками № 12 від 21.01.2013 р., № 18 від 22.02.2013 р., № 30 від 19.03.2013 р.

На момент звернення прокурора до суду відповідач послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня 2013 р. по березень 2013 р. не оплатив, в зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 2388,68 грн., яку прокурор просить стягнути.

Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано суду платіжні доручення на загальну суму 2388,68 грн., а саме: № 1419 від 04.04.2013 р. на суму 877,66 грн., № 1554 від 11.04.2013 р. на суму 823,37 грн. та № 1560 від 11.04.2013 р. на суму 687,65 грн., що підтверджують факт оплати відповідачем послуг за водопостачання та водовідведення за період з січня 2013 р. по березень 2013 р.

Оскільки заборгованість у сумі 2388,68 грн. на час прийняття рішення сплачена відповідачем позивачу, провадження у справі в частині стягнення 2388,68 грн. заборгованості за договором № 83 від 01.03.2012 р. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Прокурором також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 934,93 грн. пені за порушення термінів відшкодування вартості спожитого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 4.2.1. договору встановлено, що за порушення термінів відшкодування вартості спожитого водопостачання та водовідведення відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

З наданого прокурором розрахунку вбачається, що пеня нарахована ним за період з 09.11.2012 р. по 26.11.2012 р. на суму 560,98 грн., за період з 11.12.2012 р. по 17.01.2013 р. на суму 588,12 грн., за період з 25.01.2013 р. по 28.01.2013 р. на суму 380,02 грн., за період з 11.02.2013 р. по 13.03.2013 р. на суму 877,66 грн. та за період з 14.03.2013 р. по 01.04.2013 р. на суму 1701,03 грн.

Таким чином, прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 934,93 грн. за загальний період з 09.11.2012 р. по 01.04.2013 р., посилаючись на порушення відповідачем строків оплати відшкодування вартості спожитого водопостачання та водовідведення.

Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до умов договору (пп. 2.3.3.) відповідач зобов'язаний відшкодувати вартість спожитого водопостачання та водовідведення протягом 10 банківських днів після отримання рахунку-фактури, акта виконаних робіт, які позивач відповідно до п. 6.6. договору повинен щомісячно надавати в термін до 25 числа.

Таким чином, сторони у договорі встановили, що строк виконання відповідачем зобов'язання з відшкодування вартості послуг з водовідведення та водопостачання починається з моменту отримання відповідачем рахунку-фактури та акта виконаних робіт, а тому прострочення виконання зобов'язання починається з наступного дня після спливу вказаного строку.

Проте, прокурором та позивачем не надано суду обґрунтування заявлених періодів нарахування пені та її розміру, а також доказів на підтвердження факту надсилання та отримання відповідачем рахунків та актів виконаних робіт, в зв'язку з чим господарський суд не має можливості перевірити періоди нарахування пені.

В мотивувальній частині позовної заяви прокурор підставою нарахування 934,93 грн. пені зазначає саме заборгованість у сумі 2388,68 грн., яка була предметом розгляду у даній справі. Однак, як вбачається з наданого до суду розрахунку штрафних санкцій, пеня нарахована прокурором на заборгованість, яка існувала до січня 2013 р., при цьому прокурором не надано суду жодних доказів на її підтвердження.

Прокурором також не долучено до позовної заяви рахунку-фактури та акта виконаних робіт за березень 2013 р. на суму 687,65 грн. Наявний в матеріалах справи рахунок № 30 від 19.03.2013 р. було надано відповідачем.

Крім того, прокурором в порушення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нараховано пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

Положення норм Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» не поширюється на спірні правовідносини сторін, оскільки нежилі приміщення військової частини, водопостачання та водовідведення в яких здійснює КП «Чернігівводоканал» на підставі договору з позивачем, не належать відповідачу на праві власності або на праві оренди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судові засідання ні прокурор, ні позивач жодного разу не з'явилися, пояснень не надали.

Таким чином, на підставі зазначеного вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необґрунтовані.

Крім того, прокурор також просить суд стягнути з відповідача 8,70 грн. 3% річних та 1,15 грн., які прокурор просить стягнути як пеню, проте в мотивувальній частині позовної заяви називає індексацією, за загальний період з 12.07.2012 р. по 01.04.2013 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки, як зазначено вище, прокурором належним чином не підтверджено суми заборгованості, на які нараховано 3% річних та індексацію, та періоди їх нарахування.

Враховуючи те, що відповідач здійснив перший платіж в день подання прокурором позову до суду (04.04.2013 р.), а інші - після порушення провадження у справі (11.04.2013 р.), то судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача в частині позовних вимог по яким припинено провадження.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 2388,68 грн. боргу припинити.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метсобстар-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімн. 310; код 37250616) в доход Державного бюджету України 1 232,87 грн. (одну тисячу двісті тридцять дві грн. 87 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 29.05.2013 р.