Рішення № 31506910, 29.05.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

__________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 29 травня 2013 року по справі №927/502/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/502/13

за позовом: заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави особі

позивача: 8 навчального центру спеціальної служби транспорту, вул. Щорса, 18, м. Чернігів, 14017

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Березнянський цегельний завод-2», вул. Зарічна, 1-А, смт. Березна, Менський район, Чернігівська область, 15622

про стягнення 51514грн.62коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Наливайко О.П. - представник, довіреність №1573 від 22.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

В засіданні господарського суду прийняв участь Кузьмич М.П. - прокурор Чернігівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі позивача - 8 навчального центру спеціальної служби транспорту подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Березнянський цегельний завод-2» про стягнення 49641грн.52коп. боргу по оплаті виконаних в листопаді-грудні 2012 року на підставі договору підряду №47 від 16.10.2012р. будівельних робіт, 315грн.52коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 11.04.2013р., 1557грн.58коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2013р. по 11.04.2013р.

В ході розгляду справи позивачем підтримано позов прокурора в повному обсязі.

16 травня 2013 року до господарського суду через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Аналіз змісту вказаної заяви свідчить, що позивачем збільшено розмір заявленого до стягнення основного боргу, а також збільшено період нарахування пені та трьох процентів річних, в зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 49854грн.14коп. боргу, 454грн.84коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р., 2274грн.17коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р. В ході розгляду справи прокурор підтримав заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, копія цієї заяви надіслана відповідачу, а тому судом приймається до розгляду ця заява і спір вирішується з її урахуванням.

Таким чином, судом розглядаються по суті позовні вимоги про стягнення з відповідача 49854грн.14коп. боргу по оплаті виконаних в листопаді-грудні 2012 року на підставі договору підряду №47 від 16.10.2012р. будівельних робіт, 454грн.84коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р., 2274грн.17коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, яке відбулось 29.05.2013р., про що складено протокол, прийняв участь прокурор та представник позивача.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали суду від 15.05.2013р., про відкладення розгляду справи на 29 травня 2013 року о 09год.30хв., яка направлялась відповідачу на адресу, що зазначена в позовній заяві, та яка співпадає з адресою місцезнаходження, котра значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.05.2013р. (роздруківка з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), а саме: вул. Зарічна, 1-А, смт. Березне, Менський район, Чернігівська область, повернута до суду неврученою адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, раніше за вказаною адресою відповідачем отримано ухвалу про порушення провадження у справі від 19.04.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення адресату (а.с.23).

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як зазначено в абз.3 підп.3.9.1. підп.3.9. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті передбачені господарським процесом заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними у ній матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотань прокурора та позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи прокурора та представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Березнянський цегельний завод-2» (відповідач у справі, замовник за договором) та 8 навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту (позивач у справі, підрядник за договором) укладено договір підряду №47 (далі за текстом - договір підряду), за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати загальнобудівельні роботи на об'єкті, розташованому за адресою: Чернігівська обл., Менський р-н, смт. Березна, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити вказані роботи.

Відповідно до п.1.2. договору підряду склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

До матеріалів справи надано підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками локальний кошторис №2-1-1 на загальнобудівельні роботи (а.с.14), в якому сторонами узгоджено найменування та обсяг робіт, які будуть виконуватись на підставі договору підряду.

Згідно із п.2.1. договору підряду підрядник розпочне виконання робіт протягом 3 днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо надання будівельного майданчика і завершить виконання робіт 31 грудня 2012 року. Замовник зобов'язаний забезпечити безперебійний фронтом робіт.

Відповідно до п.3.1. договору підряду договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є тверда і складає 49,86461 тис. грн. (сорок дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 61 коп.) з урахуванням ПДВ - 8,31077 тис. грн. (вісім тисяч триста десять грн. 77 коп.).

До матеріалів справи надано як додаток до договору підряду, підписану сторонами та скріплену печатками сторін договірну ціну на загальнобудівельні роботи, що здійснюються у 2012 році (а.с.13), в якій розраховано складові вартості робіт, які будуть виконуватись на підставі договору підряду.

В розділі 7 договору підряду сторони узгодили умови щодо порядку проведення розрахунків та домовились, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та актів прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в) (п.7.1. договору підряду). Підрядник визначає фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує документи, визначені в п.7.1. договору і подає їх для підписання замовнику до 25 числа місяця, в якому виконувалися роботи, з необхідною виконавчою документацією. Замовник зобов'язаний протягом 3-х днів підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 днів з дня підписання вказаних документів замовником (п.7.2. договору підряду). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням фактичних обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами (п.7.3. договору підряду). Вартість виконаних робіт, та інших витрат, що підлягають оплаті визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні (п.7.4. договору підряду).

Відповідно до п.п. 8.1., 8.2. договору підряду приймання-передача закінчених робіт по договору буде здійснюватися по акту здавання-приймання. Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом строків, визначених замовником у акті здавання-приймання.

Згідно із п.12.1. договору підряду цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Аналіз змісту договору №47 від 16.10.2012р., свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини будівельного підряду, які регулюються нормами §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

В силу ч.ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з п.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

На підтвердження факту виконання будівельних робіт в листопаді, грудні 2012 року на загальну суму 49854грн.14коп. прокурором та позивачем надано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2012 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за грудень 2012 року, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Підписання відповідачем вищевказаних актів та довідок розцінюється судом як прийняття виконаних позивачем в листопаді, грудні 2012 року на підставі договору №47 від 16.10.2012р. будівельних робіт, погодження з їх якістю, обсягом та вартістю, що, в свою чергу, підтверджує факт належного виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

За змістом ст.ст.837, 854 Цивільного кодексу України замовник у разі прийняття належно виконаної роботи за договором підряду зобов'язаний оплатити її.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.7.1. договору підряду оплата виконаних робіт здійснюється протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання документів, що підтверджують виконання робіт.

Як вбачається зі змісту акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, цей акт підписаний відповідачем 26.11.2012р.

Як вбачається зі змісту акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, вказаний акт підписаний відповідачем 25.12.2012р.

З огляду на вищенаведені умови договору та враховуючи правила обчислення строків, встановлені ст.ст.253-255 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що роботи, виконані позивачем в листопаді місяці мали бути оплачені відповідачем до 11 грудня 2012 року включно, а роботи, виконані в грудні 2012 року - до 09 січня 2013 року включно.

За повідомленням прокурора та позивача відповідач вищевказані роботи не оплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 49854грн.14коп.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході вирішення даного спору відповідач доказів повної або часткової оплати виконаних позивачем в листопаді та грудні 2012 року на підставі договору підряду №47 від 16.10.2012р. робіт суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем в листопаді, грудні 2012 році робіт, на момент винесення рішення відповідач доказів оплати робіт суду не представив, а тому суд приходить до висновку, що вимога є правомірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 49854грн.14коп. боргу.

Відповідно до п.10.2. договору підряду сторони несуть відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань і у таких сумах: - за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансу) замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення враховуючи день оплати.

З посиланням на вказану умову договору прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 1274грн.39коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2013р. по 15.05.20123., за неоплату робіт, виконаних в листопаді 2012 року, та 999грн.78коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р., за неоплату робіт, виконаних в грудні 2012 року. Загальний розмір пені, який прокурор та позивач просять стягнути з відповідача становить 2274грн.17коп.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Отже підставою для стягнення з боржника пені є невиконання або неналежне виконання останнім взятого на себе зобов'язання, зокрема з порушення встановленого договором строку.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В розумінні норм чинного законодавства за своєю правовою природою період нарахування пені є строком.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, період прострочення виконання зобов'язання починається з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобов'язання.

Як вбачається із розрахунків пені (а.с.20-21, а.с.39-40), за прострочення оплати робіт, виконаних в листопаді, грудні 2012 року, нарахування пені позивачем здійснено починаючи з 25.01.2013р. Разом з тим, враховуючи встановлений судом вище кінцевий строк оплати цих робіт, вказана штрафна санкція фактично має обраховуватись з 12.12.2012р., за неоплату робіт, виконаних в листопаді 2012 року; та з 10.01.2013р. за неоплату робіт, виконаних в грудні 2012 року.

Однак, при зверненні до суду позивач самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише оцінює наявність підстав для захисту в межах заявленої вимоги. Враховуючи, що прокурором та позивачем не подано клопотання про вихід суду за межі позовних вимог, з огляду на принцип рівності сторін перед судом та законом суд не вправі самостійно змінювати період нарахування штрафних санкцій, незважаючи на те, що право нараховувати пеню у позивача виникло з 12.12.2012р., а нарахування ним здійснені починаючи з 25.01.2013р.

Таким чином, судом розглядається по суті вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 2274грн.17коп., за період нарахування, визначений позивачем, а саме з 25.01.2013р. по 15.05.2013р.

Здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи, та здійснений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховано пеню.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язання в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, а тому суд приходить до висновку, що вимога є правомірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 2274грн.17коп. пені нарахованої за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 254грн.88коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р., за неоплату робіт, виконаних в листопаді 2012 року, та 199грн.96коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013., за неоплату робіт, виконаних в грудні 2012 року. Загальний розмір трьох процентів річних, який прокурор та позивач просять стягнути з відповідача, становить 454грн.84коп.

Здійснивши перевірку правильності нарахування на суму боргу процентів річних, судом встановлено, що як і при розрахунку пені, позивач нараховує проценти річні з 25.01.2013р., хоча право вимагати сплату процентів річних виникло у нього з 12.12.2012р. щодо прострочення оплати робіт, виконаних у листопаді 2012 року, та з 10.01.2013р. щодо прострочення оплати робіт, виконаних у грудні 2012 року.

Разом з тим, враховуючи, що суд невправі за власною ініціативою виходити за межі позовних вимог, судом розглядаються вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 454грн.84коп., за період нарахування, визначений позивачем, а саме з 25.01.2013р. по 15.05.2013р.

В ході перевірки правильності обчислення трьох процентів річних, судом встановлено, що розрахунок здійснений з урахуванням фактичних обставин справи та арифметично вірно.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення трьох процентів річних є правомірною, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 454грн.84коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 49854грн.14коп. боргу по оплаті виконаних в листопаді-грудні 2012 року на підставі договору підряду №47 від 16.10.2012р. будівельних робіт, 454грн.84коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р., 2274грн.17коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2013р. по 15.05.2013р.

Відповідно до ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно із ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким є Закон України «Про судовий збір».

В силу ст.3, п.2 ч.2 ст.4 даного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривні.

З огляду на предмет позову дана позовна заява носить майновий характер, оскільки стосується стягнення грошових коштів.

Враховуючи, що сума в 2% від ціни позову є меншою, а ніж мінімальний розмір судового збору, за даним позовом сплаті підлягав мінімальний розмір судового збору, який становить 1720грн.50коп. (1147грн. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2013р.) х 1,5)).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач не належить до категорії суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, з відповідача також підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 1720грн.50коп. судового збору.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.251, 252, 253, 530, 549, 610, 611, 625, 837, 853, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.22 32, 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Березнянський цегельний завод-2», вул. Зарічна, 1-А, смт. Березна, Менський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 34002414, р/р 26000373649 в АТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 380805) на користь 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, вул. Щорса, 18, м. Чернігів (ідентифікаційний код 33111325, р/р 35224001002557 (код надходження 25010200) в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) 49854грн.14коп. боргу, 454грн.84коп. трьох процентів річних та 2274грн.17коп. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Березнянський цегельний завод-2», вул. Зарічна, 1-А, смт. Березна, Менський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 34002414, р/р 26000373649 в АТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 380805) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: «судовий збір, код 03500068 (код ГСЧО) пункт 2») 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 30 травня 2013 року

Суддя Т.Г. Оленич