Рішення № 31503082, 30.05.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2013 Справа № 920/789/13

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТОРГ», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект», м.Суми

про стягнення 25554,08 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Романюк А.В.

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: позивач в своїй позовній заяві від 02.04.2013р. № 104 просить стягнути з відповідача на свою користь 23464,50 грн. боргу за поставлені товари, 1741,34 грн. пені, 348,24 грн. 3% річних за затримку в проведенні розрахунків, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив від 20.05.2013р. вих. № 51 на позов, в якому зазначає, що визнає розмір боргу в сумі 23464,50 грн. , просить при визначенні розміру пені та 3% річних врахувати той факт , що розмір боргу складає 23464,50 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 01.05.2010р. був укладений договір поставки продукції № 2214. За умовами п.1.1 даного договору поставки позивач (постачальник) зобов'язувався продати та поставити, а відповідач (покупець) купити та оплатити на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних , що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.3.3 договору, відповідач (покупець) зобов'язувався оплачувати кожну партію товару переданого позивачем (постачальником), протягом 21 ( двадцяти одного) календарного дня з моменту передачі такої партії товару.

У жовтні 2012р. по товарно-транспортним накладним позивач поставив відповідачу за договором товар на загальну суму 23464,50 грн., за який відповідач не розрахувався і борг відповідача перед позивачем, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, склав 23464,50 грн.

Факт отримання відповідачем товарів за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором поставки продукції № 2214 від 01.05.2010р. , товарно-транспортними накладними, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012р. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, факт та розмір боргу відповідач визнав в повному обсязі , тому позовні вимоги щодо стягнення 23464,50 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня)яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.3 договору поставки продукції №2214 від 01.05.2010р., згідно якого , у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку ( а.с. 4-5) пеня у розмірі 1741,34 грн. за період з 01.11.2012р.. по 22.04.2013р. нарахована правомірно,оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача 1741,34 грн. пені, передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому суд вважає заперечення відповідача щодо суми нарахованих штрафних санкцій безпідставними, а позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 348,24 грн. - 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 348,24 грн. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1720,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техноінвесткомплект ( 40030, м.Суми, вул. Петропавлівська,76, кв.4, код 33389699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-ТОРГ» ( 01001, м. Київ, вул. . Софійська,10-А, код 35031638) 23464,50 грн. боргу, 1741,34 грн. пені, 348,24 грн. 3% річних, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2013р.

СУДДЯ В.М. Моїсеєнко