Рішення № 31502578, 30.05.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1607/2013 Головуючий в І інстанції: Корецький Д.Б.

Категорія 20 Доповідач: Приходько Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року травня місяця 30 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Приходько Л.А.

суддів Бездрабко В.О.

Кузнєцовій О.А.

при секретарі Романовій Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 06 березня 2013 року у справі

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Херсонської товарної біржі «Альтер-Его», Херсонської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, зазначивши, що 20.10.2000 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу 1/25 частини домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу зареєстрований Херсонською товарною біржею «Альтер-Его» в Журналі реєстрації біржових угод під № 3928. В той же день, на підставі зазначеного договору, Херсонським БТІ зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на спірне домоволодіння. Договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, оскільки представники товарної біржі переконали їх, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. Посилаючись на те, що сторонами були виконані повністю всі умови договору купівлі-продажу, проте посвідчити нотаріально договір він не може, оскільки продавець змінив місце проживання і він не може його знайти, з часу укладення договору купівлі-продажу ніхто не оспорював його право власності на цей будинок, просив суд визнати договір купівлі-продажу домоволодіння з господарськими добудовами, розташований за адресою АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 20.10.2000 року дійсним, та визнати за ОСОБА_2 право власності на зазначене домоволодіння.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними у скарзі, просив рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники Херсонської товарної біржі «Альтер-Его» та Херсонської міської ради в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу укладеному та зареєстрованому на Херсонській товарній біржі «Альтер-Его» 20.10.2000 року за № 3928 ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 1/25 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.7). Вказаний договір нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних відносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

За правилами ст. 47 ЦК УРСР, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу(ч.1). Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається(ч.2).

Вимагаючи визнати дійсною угоду, зареєстровану на товарній біржі у 2000 році, позивач посилається на укладення договору на біржі, повне виконання договору сторонами, відсутність претензій на протязі тривалого строку до нього з боку попереднього власника і на неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу у зв'язку з відсутністю відомостей про місце знаходження другої сторони.

Зважаючи на те, що факт ухилення однієї сторони від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи, можливість нотаріального посвідчення договору сторонами не втрачена, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, що договір купівлі-продажу частини житлового будинку не може бути визнаний дійсним з підстав визначених ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР. Позовні вимоги про визнання права власності на спірне нерухоме майно, як вбачається зі змісту позовних вимог, є похідними та випливають із вимог про визнання договору купівлі-продажу дійсним, а тому також задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта на втрату можливості нотаріального посвідчення договору у зв'язку зі зміною місця проживання ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, як вбачається з матеріалів справи відповідач проживає за місцем своєї реєстрації, за адресою відомою позивачу.

З пропозицією нотаріально посвідчити договір ОСОБА_2 до ОСОБА_3 не звертався. Будь-яких доказів ухилення другої сторони від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу позивач, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, не надав, а небажання сторін укласти договір в належній формі не дає підстав для застосування ч.2 ст. 47 ЦК України.

Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи позивача, дослідив надані докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Правильно вирішивши спір по суті суд першої інстанції помилково послався на ст.ст. 210, 220, 640 ЦК України, як на підставу відмови у задоволенні позову, а тому колегія суддів вважає за необхідне виключити їх з мотивувальної частини рішення і вважати, що у задоволенні позову відмовлено на підставі ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР.

Керуючись ст.ст. 303,307,309ЦПК України,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 06 березня 2013 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. ст. 210,220,640 ЦК України як на підставу відмови у задоволенні позову і вважати, що у задоволенні позову відмовлено на підставі ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: