Постанова № 31501099, 14.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. Справа № 805/5637/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в

Першотравневому районі Донецької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1 288,80 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 1 288,80 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на 17 квітня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області в сумі 1 288,80 грн., що виникла через несплату в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за 2010 рік. Посилаючись на вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України за 2010 рік в сумі 1 288,80 грн.

14 травня 2013 року до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача в письмовому провадженні. До клопотання представником позивача надано картку особового рахунку станом на 13 травня 2013 року.

Згідно документів, наявних в матеріалах справи, відповідач зареєстрований за адресою: 87441, АДРЕСА_1, проте конверт із ухвалою повернувся до Донецького окружного адміністративного суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 21). З огляду на зазначене та враховуючи приписи статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження в адміністративній справі та її розгляд належним чином.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач, ОСОБА_1, є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, зареєстрований Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 08 червня 2006 року за № 2 247 000 0000 000670 (арк. справи 8). Згідно повідомлення про взяття на облік відповідач з 9 червня 2006 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області як платник єдиного внеску(арк. справи 9).

16 березня 2011 року відповідач надав до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України. В таблиці 2 «Нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок)» звіту відповідач самостійно визначив розмір страхових внесків за січень - грудень 2010 року в розмірі 1 918,80 грн., фактично сплачені страхові внески в сумі 462,00 грн. (арк. справи 11). На підставі зазначеного звіту в картці особового рахунку позивачем відображено нарахування фіксованого розміру внеску в сумі 1 918,80 грн.

У квітні 2011 року відповідачем перераховані кошти в рахунок сплати самостійно визначених страхових внесків в сумі 630,00 грн. Станом на 13 травня 2013 року залишок несплачених страхових внесків за 2010 рік становить 1 288,80 грн., що підтверджується відомостями картки особового рахунку (арк. справи 19).

Правомірність визначення позивачем недоїмки відповідача зі сплати страхових внесків та наявність підстав для її стягнення є спірним питанням цієї справи.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08 липня 2010 року, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

До 1 січня 2011 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначалися положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі за текстом Закон № 1058).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 1058 визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

З приписів статті 15 Закону № 1058 вбачається, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Страхувальниками відповідно є,зокрема, роботодавці, у тому числі, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону (пункт 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058).

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина 3 статті 106 Закону України № 1058).

25 лютого 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області сформовано та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № Ф-8 в сумі 1 288,80 грн. Вимогу про сплату боргу було надіслано відповідачу, але конверт повернувся до Пенсійного фонду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що датована 2 квітня 2013 (арк. справи 12, 13). Із врахуванням положень 6.4. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за N 994/18289) вимога вважається врученою платнику єдиного внеску 2 квітня 2013 року.

Згідно даних картки особового рахунку відповідача станом на 13 травня 2013 року відповідач має недоїмку по сплаті єдиного внеску за 2010 рік в сумі 1 288,80 грн.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 1 288,80 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87441, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1 288,80 грн. (тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійки).

Повний текст постанови складений та підписаний 14 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.