Постанова № 31498383, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/662/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма Г.АРТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма Г.АРТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма Г.АРТ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006872260 та №0006882260 від 29.12.2012року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що «фіктивність» та відсутність факту реального здійснення ТОВ «ЕЛАНТ» господарської діяльності ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а посилання відповідача на неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не є доказом відсутності мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків, зумовлених правочином.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС у період з 22.11.2012 року по 27.11.2012 року проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Торгівельно-виробнича фірма "Г.АРТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "ЕЛАНТ" за період з 01.05.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено Акт від 04.12.2012 року №604/22-604/31722996.

В ході перевірки податковим органом встановлені порушення п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за І-ІІІ квартали 2012 року на загальну суму 5 539 035,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2012 року - 3 847 815,00 грн.; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 800 371,00 грн., у тому числі за травень 2012 року - на 53 400,00 грн., за червень 2012 року - на 443 545,00 грн., за липень 2012 року - на 46 525,00 грн., за серпень 2012 року - на 121 445,00 грн., за вересень 2012 року - на 135 456,00 грн.

На підставі Акту перевірки від 04.12.2012 року №604/22-604/31722996 відповідачем прийняті податкове повідомлення - рішення з податку на прибуток приватних підприємств №0006882260 від 29.12.12 року податкове зобов'язання якого становить 1 260 585,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 840 90,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 420 195,00 грн.) та податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість №0006872260 від 29.12.12 року податкове зобов'язання якого становить 1 400 649,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 800 371,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 600 278,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача,- ТОВ "ЕЛАНТ". Зазначеним Актом, зокрема встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, встановити фактичне місцезнаходження немає можливості; основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби - відсутні, що свідчить про відсутність у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання зобов'язань за укладеними договорами та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, тобто про відсутність наміру настання правових наслідків.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді питання правомірності формування витрат судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача послуг, наданих ТОВ "ЕЛАНТ", та реальність здійснення таких господарських операцій, що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними операціями, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг, виконання сторонами умов договору та реальність проведення господарських операції підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема: копією договору, актами прийому виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, спеціальним дозволом на надрокористування, договором оренди земельної ділянки для організації кар'єру, розпорядженням про організацію робіт з шихтування, змінними рапортами та копіями договорів з покупцями кінцевої продукції. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Посилання податкового органу на Акт від 19.11.2012 року №1927/22- 260/36177415 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛАНТ» як на доказ нереальності проведених господарських операцій суд вважає необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин податковим органом зустрічної звірки ТОВ «ЕЛАНТ» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, зокрема щодо відсутності адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, самі по собі не можуть бути доказом порушення податкового законодавства з боку позивача та підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2013 року задоволено адміністративний позов ТОВ «ЕЛАНТ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій податкового органу щодо складення вищевказаного акту.

У ході апеляційного перегляду. відповідачем надано додаткові письмові докази, щодо яких колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За приписами ч.2 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Додаткові пояснення податковим органом були подані до суду лише 14.05.2013 року, при цьому відповідачем не було наведено обґрунтованих та достатніх підстав неможливості надання таких до суду першої інстанції або в строк, встановлений ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2013 року. За таких обставин колегія суддів вважає, що дані докази не підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані сторонами докази в контексті наведених вище вимог законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В свою чергу, судом не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача. Всі операції, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛАНТ», підтверджені відповідними документами, що свідчить про реальність проведених операцій та наявність господарської мети.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма Г.АРТ» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма Г.АРТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення №0006872260 та №0006882260 від 29.12.2012 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.