Ухвала суду № 31498354, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/303/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби та просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №0000532301 та №0000542301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податковим органом в ході проведення перевірки не було проведено жодної зустрічної звірки контрагентів позивача, акти про неможливість проведення зустрічної звірки останніх, датовані значно раніше та не стосуються діяльності позивача. Крім того, ані податковим органом ані судом першої інстанції не враховано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2012 року по справі №10101/12/2070, якою визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгова Компанія "Укртехкомплект" з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Смілянської ОДПІ від 02.11.2012 року №686, у відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, про що складено акт від 14.12.2012 року № 822/22/00380681.

В ході проведення перевірки, встановлено порушення позивачем п.135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, ст. 137, ст. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 206318 грн. та п.187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суми сплати податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 180602 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення: №0000532301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 241 952 грн., ( в т.ч. за основний платежем 206 318 грн., за штрафними санкціями - 35634 грн.) та №000542301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 270 903 грн. (в т.ч. за основний платежем 180 602 грн., за штрафними санкціями - 90 301 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що формування валових витрат та податкового кредиту позивачем було здійснено на підставі правочинів, у межах яких було проведено виключно обмін первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними без реального вчинення господарських операцій з поставки товару чи послуг суперечить вимогам податкового законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема, - податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою для визнання правомірності формування таких, за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій, проведених з ТОВ «Пром Альянс ЛТД», ТОВ «Оптовик плюс» та ТОВ «КПІ-Трейдінг», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та звертає увагу на те, що, позивачем були подані податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення, проте не надано документів, що підтверджують перевезення, оприбуткування та використання зазначеного товару у господарській діяльності. У наданих дорожніх листах відсутня будь - яка інформація щодо отримання товару від покупця, товарно - транспортні накладі також не надавались.

Також позивачем було укладено ряд договорів з ТОВ «Альпекс-СВ-Т», ТОВ «Совертекс», ТОВ «ТК «Укртехкомплект» про надання послуг мерчандайзингу. Проте документального підтвердження яким чином ці послуги надавались та яка економічна доцільність укладення угод про надання послуг позивачем також надано не було.

При дослідженні зазначених документів судом першої інстанції встановлено, що договори, первинні фінансові та податкові документи, складені на підтвердження надання послуг ТОВ «Альпекс-СВ-Т», ТОВ «Совертекс», ТОВ «ТК «Укртехкомплект», відрізняються лише за назвами підприємств контрагентів, підписами керівників, відтисками печаток та періодами, у яких складені. Однак, незважаючи на той акт, що у різних місяцях зазначено різну кількість відпрацьованих людино-годин, вартість послуг є незмінною 198000 грн., з урахуванням ПДВ.

Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження виконання контрагентами, взятих за договорами зобов'язань та настання реальних наслідків за вказаними господарськими операціями для позивача. Документи внутрішнього руху отриманого, за твердженням позивача, товару не є належними доказами, оскільки, виключають можливість ідентифікувати товар. Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача, встановлено відсутність у останнього необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, складських приміщень і транспортних засобів.

Стосовно посилань позивача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року по справі №10101/12/2070, якою визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Торгова Компанія "Укртехкомплект" з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року, як на доказ реальності проведення господарських операцій, колегія суддів зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року по справі №10101/12/2070 на момент розгляду справи апеляційною інстанцією не набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження реальності проведення господарських операцій, з огляду на що, підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду, - немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.