Постанова № 31498189, 28.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2013 року № 826/5948/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмовового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум – Телеком»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби

про скасування повідомлення рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум – Телеком» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення – рішення №0000115,6-26 від 02.01.2013р..

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, позивачем в повній мірі підтверджено факт здійснення експортних операцій, відповідачу було надано всі необхідні документи.

Відповідачем заперечень на позов не подано, представник відповідача в судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 128 КАСУ, адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (далі – відповідач) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка достовірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум – Телеком» (далі – позивач) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 17.12.2012року № 213/15-670/30785290 (далі - акт перевірки). На підставі вищезгаданого акту перевірки 02.01.2013року відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення: - від № 0000115.6-26, відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 50 000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 12 500гривень, та № 0000215.6-26, відповідно до якого позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 564 992грн., внаслідок відмови від отримання суми заниження в розмірі 564 992 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

В Акті перевірки вказується на те, що ТОВ «Міленіум-Телеком» на порушення п.п. 195.1.1 п.195.1 ст195, п.200.3, 200.4 та п.200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено бюджетне відшкодування ПДВ у декларації з ПДВ за серпень 2012р. на суму 50 000 грн.

Підстави для такого висновку викладені на сторінці №6 Акту перевірки. В акті перевірки є посилання на те , що підприємство додало до Декларації з ПДВ за липень 2012р. та до Розрахунку суми бюджетного відшкодування оригінал митної декларації на експорт товарів без відмітки митного органу про фактичний перетин митного кордону товару, який зазначений у ВМД. Саме за цієї причини зроблено висновок про неправомірне застосування нульової ставки податку та, разом з цим, застосування до операції з експорту товарів ставки податків 20 % (донараховано 63944 грн. ПДВ).

Суд з правомірністю оскаржуваного рішення не погоджується, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Отже, товар має вважатися експортованим позивачем з моменту оформлення вантажної митної декларації, зокрема, поставлення на ній відмітки «задекларовані в цій митній декларації товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі». Згідно з наданою позивачем копією декларації №125130000/2012/227940, така відмітка датована 26.07.12р.

Згідно з пунктом 6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, відповідальність платника податку вищезазначеною нормою Закону передбачено для того випадку, коли на момент перевірки у платника податку не виявиться податкових накладних чи митних декларацій, або ці документи не будуть відповідати нормативно встановленим вимогам.

В акті перевірки зроблено наступні посилання: «згідно поданої до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС оригіналу ВМД від 19.07.2012р. №125130000/2012/227940, встановлено відсутність відмітки митного органу про фактичний перетин митного кордону товару».

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов’язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов’язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Позивачем, 24 грудня 2012 року було надано відповідачу заперечення до акту перевірки, до яких додано копію вищезазначеної митної декларації з відповідною відміткою. Отже, відповідач мав врахувати дану декларацію перед прийняттям рішення про застосування до позивача санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем позовних вимог не спростовано, у зв’язку з чим вони вбачаються такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби №0000115.6-26 від 02.01.2013р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян