Постанова № 31497061, 15.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа№ 911/315/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

За участю представників:

від позивача -Храпачевський М.В.,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» від 13.03.2013 № 13/03

на рішення господарського суду Київської області від 04.03.2013

у справі № 911/315/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс», с. Піківець, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс», с. Трипілля, Київської області

про стягнення 206246грн.25коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2013 (суддя Наріжний С.Ю.) частково задоволено позов ТОВ «АгроАльянс» та стягнуто з ТОВ «Трипілля Агро Плюс» 189000грн., заборгованості за отриманий відповідачем товар (протруєне насіння "Заатен Уніон ГмбХ") згідно укладеного сторонами договору купівлі-продажу №2012/05/Тг від 02.05.2012, 14329грн.92коп. пені та 4066грн.60коп. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки відповідач розрахувався за отриманий товар не в повному обсязі. Судом частково відмовлено в стягненні нарахованої позивачем пені та стягнуто її суму за розрахунком суду з врахуванням піврічного обмеження стягнення згідно п. 6 ст.232 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати в частині стягнення пені, частково в частині стягнення основного боргу та прийняти нове про стягнення з відповідача 179000грн. основного боргу. Апелянт зазначив про відсутність підстав для стягнення пені, оскільки прострочка платежу відсутня в зв'язку з зміною сторонами порядку розрахунку передбаченого п. 4.1 договору і переходом на порядок розрахунків за правилами ст. 530 ЦК України. Зазначає відповідач і про часткову сплату боргу 03.01.2013 в сумі 10000грн., тому заборгованість на момент прийняття рішення у справі складає 179000грн. Звертає увагу суду відповідач і на той факт, що в зв'язку з отриманням ухвали суду про відкладення розгляду справи на 04.03.2013 лише 05.03.2013, тому не зміг надати своїх заперечень суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у письмовій формі належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для її повного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

02.05.2012 року між ТОВ "АгроАльянс" (продавець-позивач) та ТОВ "Трипілля Агро Плюс" (покупець-відповідач) укладено договір купівлі-продажу №2012/05/Тг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар: протруєне насіння "Заатен Уніон ГмбХ", а відповідач оплатити його на умовах договору.

Відповідно до 2.2 договору кількість товару становить: ЗУМ 0307 - 208 посівних одиниць, ЗУМ 0235 - 16 посівних одиниць.

Пунктом 3 договору визначено, що ціна товару за 1 (одну) посівну одиницю становить 1 000грн., а загальна вартість товару за договором становить 224 000грн.

В свою чергу відповідач був зобов'язаний оплатити товар у 100% розмірі на умовах передоплати (п. 6.1. договору).

Згідно п. 5.3. договору перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття товару за видатковою накладною.

11.05.2012 року представник відповідача - гр. Близнюк Юрій Піонович, на підставі довіреності №13 від 10 травня 2012 року на отримання матеріальних цінностей отримав від ТОВ "АгроАльянс": насіння кукурудзи ЗУМ 0307 - 203 п.о., насіння кукурудзи ЗУМ 0235 - 16 п.о. згідно видаткової накладної №884 від 11.05.2012 року на загальну суму 219 000грн. та рахунок №571 від 11.05.2012 року, про що зроблена помітка у видатковій накладній.

При цьому відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, А саме: 23.07.2012 року відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 10000грн. та 20.11.2012 року 20 000 грн.

В зв'язку з неоплатою відповідачем в повному обсязі отриманого товару позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 189000 грн. заборгованості та 17246грн.25коп. пені.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Видаткова накладна, копія якої знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15), є достатнім доказом факту поставки позивачем та отримання відповідачем товару. Вказану накладну підписано уповноваженою особою відповідача. Отже, факт поставки товару відповідачеві належним чином доведений наявними в матеріалах справи доказами.

За викладених обставин відповідач повинен оплатити отриманий товар, відповідно до вимог п. 1 ст. 692 ЦК України.

Як вбачається з поданої відповідачем апеляційної скарги останній не заперечує отримання товару та наявності заборгованості, проте в зв'язку з тим, що не мав змоги прийняти участь в судовому засіданні через несвоєчасне отримання ухвали суду про відкладення розгляду справи надає суду апеляційної інстанції докази часткового погашення наявної заборгованості в сумі 10000грн. згідно платіжного доручення №153 від 29.12.2012 та просить суд зменшити суму стягнення основного боргу та стягнути його суму з врахуванням вказаної оплати, а саме: 179000грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми основного боргу за отриманий товар. З огляду на заперечення відповідача щодо зменшення суми стягнення апеляційний господарський суд зазначає, що при виконанні рішення суду сплачена відповідачем сума заборгованості має бути врахована позивачем і при необхідності виконавчою службою при визначенні суми стягнення. При цьому апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції і міг завчасно надати суду відзив на позовну заяву з зазначенням обставин щодо часткового погашення заборгованості.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт також зазначає про відсутність підстав для стягнення пені, оскільки прострочка платежу відсутня в зв'язку з зміною сторонами порядку розрахунку передбаченого п. 4.1 договору і переходом на порядок розрахунків за правилами ст. 530 ЦК України. Такі заперечення відповідача дійсно відповідають обставинам справи, проте останнім не враховано, що позивачем надано відповідачу рахунок на оплату товару (ст. 530 ЦК України) про що зазначено в видатковій накладній, підписаній уповноваженою особою відповідача.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 14329грн.92коп. пені передбаченої п. 8.5 договору, з врахуванням піврічного обмеження стягнення згідно п. 6 ст.232 ГК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 04.03.2013 у справі №911/315/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» - без задоволення.

2. Справу №911/315/13-г повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.