Постанова № 31495960, 20.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 р. Справа №805/4368/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі - Ромашовій О.О.,

за участю

представника позивача - Михайлець К.І. (за довіреністю),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 25.12.2012р. по 25.03.2013р. в сумі 106 800,42 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій. На виконання вимог Закону № 1058-IV, на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по працівникам відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» відповідачеві позивачем були надіслані розрахунки по відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за період з 25.12.2012 року по 25.03.2013 року на суму 106 800,42 грн. Проте, суми, що підлягають сплаті та зазначені в розрахунках, на рахунок Управління не надійшли. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2, за період з 25.12.2012 року по 25.03.2013 року у загальному розмірі 106 800,42 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, проте через канцелярію суду надіслав заяву, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить здійснити розгляд справи за його відсутності. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» (код 32442295, 86157, Донецька обл., Центрально-міський район м. Макіївка, пл. Радянська, 2) 29.04.2003р. зареєстровано Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області як юридична особа.

Відповідач згідно до п. 2.1.1 Інструкції № 21-1 є платником єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску.

Шахта «Ім. В.М. Бажанова» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Макіїввугілля» без права юридичної особи.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за зазначений вище період в сумі 106 800,42 грн.

На виконання приписів діючого законодавства позивачем на адресу відповідача у зазначений період були направлені для відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, по працівникам підприємства. Зазначені розрахунки були отримані уповноваженою особою відповідача.

Відповідач вказані у розрахунках витрати УПФУ у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за період з 25.12.2012 року по 25.03.2013 року у загальному розмірі 106 800,42 грн. Наявність заборгованості у зазначеному розмірі підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Між сторонами немає розбіжностей щодо вищенаведених обставин, встановлених судом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон України «Про пенсійне забезпечення»).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки судом встановлено, що позивач з 25.12.2012 року по 25.03.2013 року зазнав витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача в сумі 106 800,42 грн., враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачеві цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. В.М. Бажанова» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (код 32442295, 86157, Донецька обл., Центрально-Міський район м. Макіївка, пл. Радянська, 2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, в розмірі 106 800 (сто шість тисяч вісімсот) грн. 42 коп.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 24.05.2013р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 20.05.2013р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.