Рішення № 31495496, 19.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4387/13 19.04.13За позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»

До Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування»

Про стягнення 25 551,71 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Вербенко В.А. - представник (дов. № 2912/12-34 від 29.12.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГАРАНТІЯ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення 25 551,71 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.03.2013.

В судове засідання 27.03.2013 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 27.03.2013 розгляд справи відкладено на 19.04.2013.

16.04.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

18.04.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 19.04.2013 представник позивача з'явився, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить: стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" суму понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування, а саме грошову суму у розмірі - 20 861,14 грн. та понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1720,50 грн.

В судове засідання 19.04.2013 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не направив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 19.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2012 між Страховим товариством з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ", як страховиком, та Панасюк Ю.В., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 22/94/0008-2699, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Мерседес", д.р.н. АА 5000 КХ.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Шевченківського району м. Києва № 9066931, 05.09.2012 в м. Києві на вул. Дегтярівська сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Мерседес", д.р.н. АА 5000 КХ, під керуванням Панасюка Ю.В. та автомобіля "Тойота", д.р.н. ВІ 0060 АІ, під керуванням Малого О.О.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2012 № 3/2610/7269/2012 гр. Малого О.О. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05.09.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Відповідно до страхового акту № СНТ-22/94/0008/26990-01, пошкодження транспортного засобу марки "Мерседес", д.р.н. АА 5000 КХ, внаслідок ДТП, яка сталася 05.09.2012 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспорту № 22/94/0008-2699, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 12676 від 01.11.2012 на суму 25 551,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Малим О.О.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7474552, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Тойота", д.р.н. ВІ 0060 АІ, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

12.02.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 2818 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 05.09.2012.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Малого О.О.., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Тойота", д.р.н. ВІ 0060 АІ, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/7474552).

Вина водія, який керував автомобілем "Тойота", д.р.н. ВІ 0060 АІ, підтверджується Постановою Шевченкывського районного суду м. Києва від 26.09.2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Мерседес", д.р.н. АА 5000 КХ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/7474552), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 22/94/0008-2699 від 03.07.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у Постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, оцінивши подані докази та враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню частково у розмірі 20 861,14 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акцыонерного товариства Страхова компанія "АХА Страхуваня" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, 3-й під'їзд, 6-й поверх, код ЄДРПОУ 20474912) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ" (04070, м. Київ, вул.. Костянтинівська, 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) 20 861 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 14 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.

3 В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2013

Суддя Л.В. Прокопенко