Постанова № 3149438, 12.02.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А               І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 лютого 2009 року                                                                                   22а-13874/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді – Яворського І.О.,

суддів – Носа С.П.,Богаченка С.І.,

при секретарі судового засідання – Козирі В.Р.,

за участю осіб:

від позивача– Вертас М.М.

від відповідача– Карпин В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова

напостанову господарського суду Львівської області від 09 вересня 2008 року у справі № 12/161 А

за позовомПриватного малого підприємства «Зільник»

доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова

провизнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2006 року № 0003122310/0/18134/23-0, № 1951720/0/18135/17-0, -

В С Т А Н О В И Л А :

25 червня  2008 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з вказаним вище позовом. Згадані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта планової документальної перевірки № 287/23-0/13806302 від 15 вересня 2006 року. Скарга до ДПІ на дії податківців  позивачем не подавалась. З адмінпозову вбачається, що відповідно до укладеної кредитної угоди № 292/2005 від 30 червня 2005 року між КБ ВАТ «Надра» та позивачем, банк надав позичальнику кредит для придбання офісних приміщень. Відповідно до п.п.4.4.1 даної кредитної угоди позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплачувати відсотки згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків.

У запереченні на позов представник ДПІ у Личаківському районі міста Львова вказував, що перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено заниження скоригованого валового доходу за період з 01 жовтня 2004 року по 31 березня 2006 року на суму 275063 гривень. Згідно укладеної кредитної угоди № 292/2005 від 30 червня 2005 року між ВАТ комерційним банком «Надра» та Приватним малим підприємством «Зільник», банк надав позичальнику кредит для придбання офісних приміщень. Згідно з п.п.4.4.1 даної кредитної угоди позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплачувати відсотки згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків на підставі додатку № 1 до цієї угоди, який є невід’ємною частиною. Перевіркою було встановлено, що ПМП «Зільник» на порушення п.п.12.1.5,п.12.1 ст. 12 Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» - занижено податок на прибуток за період з 01 жовтня 2004 року по 31 березня 2006 року в розмірі 68766 гривень.

Крім того, в порушення Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 16679,70 гривень. На час здійснення перевірки ПМП «Зільник» не надано довідки з місцевих рад народних депутатів про те, що продукція куплена у фізичних осіб -  вирощена в особистому підсобному господарстві.

Постановою господарського суду Львівської області від 09 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено повністю і  визнано недійсними згадані вище два податкові повідомлення-рішення. Суд першої інстанції вказав на те, що податком з доходів фізичних осіб не обкладаються доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді так і продуктів їх забою в сирому вигляді і у вигляді первинної переробки. 

Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку ДПІ у Личаківському районі міста Львова. Апелянт звертає увагу апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про підставність апеляційної скарги та незаконність рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно   яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції не врахував, що  під час перевірки Позивач не надав платіжні документи, які б свідчили, що ПМП «Зільник» погасив відсотки за червень-грудень 2005 року та основний платіж за грудень 2005 року згідно термінів, передбачених графіком повернення.

Матеріалами справи доведено, що ПМП «Зільник» на порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» - занижено податок на прибуток за період з 01 жовтня 2004 року по 31 березня 2006 року в розмірі 68766 гривень.

Судом першої інстанції перекручено факт закупівлі сільськогосподарської продукції і не враховано, що на час здійснення перевірки ПМП «Зільник» не надано довідки з місцевих рад про закупівлю продукції у фізичних осіб і що продукція вирощена в особистому підсобному господарстві. Для доказу того, що продукція вирощена в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці, продавці повинні в місцевій раді одержати довідку, яка додається до акта закупівлі. При закупівлі с/г продукції у фізичної особи, з доходу, виплаченого за дану продукцію в сумі 128305,30 гривень, необхідно було утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13%- у розмірі 16679,70 гривень відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-ІУ.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене без дотримання норм матеріального права при порушенні норм процесуального права. Рішення ухвалене не  на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.195, 196. 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2; 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова на постанову  господарського суду Львівської області від 09 вересня 2008 року задовольнити. 

Постанову господарського суду Львівської області від 09 вересня 2008 року у справі № 12/161 А за позовом Приватного малого підприємства «Зільник» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2006 року № 0003122310/0/18134/23-0, № 1951720/0/18135/17-0 – скасувати і прийняти нову постанову про повну відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Постанова  апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий  суддя-доповідач                                           І.О.Яворський

Судді                                                                                     С.П. Нос

                                                                                                          С.І. Богаченко