Вирок № 31492154, 07.12.2012, Оболонський районний суд міста Києва

07.12.2012 Справа № 2605/18033/12

№ 1/2605/1194/2012

2605/18033/12

В И Р О К

іменем України

«07»грудня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого-судді - Жежери О.В.,

при секретарі - Гриненко І.В.,

за участю прокурора - Туровського Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Мирне Каланчатського району, Херсонської обл., українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2012 року у ОСОБА_1, яка знаходилась у Центральній районній лікарні Дніпровського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 5, виник злочинний умисел, направлений на підроблення штампів про проходження медичного огляду на сторінках її особистої медичної книжки з метою її подальшого використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 того ж дня передала невстановленій слідством особі особову медичну книжку, заповнену на власне ім'я НОМЕР_2 та гроші в сумі 100 гривень 00 копійок.

14 березня 2012 року ОСОБА_1, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Вулиця Бережанська»в м. Києві, отримала від невстановленої слідством особи особову медичну книжку НОМЕР_2 з проставленими штампами та печатками ЦРП Дніпровського району м. Києва про проходження нею медичного огляду.

Крім того, 04 липня 2012 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні ТРЦ «Караван»за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12 в м. Києві, у якості продавця «Мільвіль», пред'явила працівникам міліції при перевірці документів, які надають права для роботи на підприємствах харчової промисловості, особову медичну книжку НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 з проставленими штампами про проходження нею медичного огляду в ЦРП Дніпровського району м. Києва.

ОСОБА_1 працювала продавцем продуктів харчування та використовувала свою медичну книжку НОМЕР_2 на власне ім'я з проставленими штампами про проходження медичного огляду, хоча медичного огляду особисто не проходила, отже, згідно ст. 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»від 24.02.1994 року, не мала права працювати на даній посаді.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.1996 року та № 449 від 12.05.1997 року особова медична санітарна книжка видається тільки державними лікувальними установами.

Відповідно до ст. 26 «Обов'язкові медичні огляди»Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»від 24.02.1994 року працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення, повинні проходити обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди.

Згідно висновку експерта № 928 від 26.10.2012 року відтиски прямокутних штампів проставлені у медичній книжці НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, 1985 року народження, не кліше ЦРП Дніпровського району м. Києва, а іншим кліше. Бланк медичної книжки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 виконаний типографським способом (а.с. 54-61).

Згідно довідки з ЦРП Дніпровського району м. Києва від 09.07.2012 року ОСОБА_1 медичний огляд не проходила (а.с. 37).

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України визнала повністю, покаялась, повністю підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, пояснивши, що 12 березня 2012 року вона пішла до Центральної районної поліклініки Дніпровського району м. Києва з метою проходження чергового медичного огляду. В приміщенні поліклініки до неї підійшла жінка в білому халаті, особа якої слідством встановлена не була, та запропонувала їй пройти медичний огляд без участі самої ОСОБА_1, і повідомила, що це коштуватиме 100 гривень. ОСОБА_1, погодившись, передала жінці заповнену медичну книжку та 100 гривень. 14 березня 2012 року ОСОБА_1 за попередньою домовленістю зустрілась з невідомим їй раніше чоловіком (невстановлена слідством особа), який передав останній її медичну книжку з проставленими в ній печатками і штампами. 14 липня 2012 року, коли ОСОБА_1 перебувала на своєму робочому місці, до неї підійшов співробітник міліції та попросив пред'явити особову медичну книжку. Після огляду даної медичної книжки, в присутності понятих співробітник міліції вилучив її у ОСОБА_1

На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України (в редакції 1960 року), за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України повністю доведена.

ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у наданні засобів для сприяння підробленню документу, який видається та посвідчується установою і який надає права, з метою його подальшого використання, вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання підсудній, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставину, що пом'якшує її покарання.

Обставиною, що згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудної.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, при обранні підсудній міри покарання судом враховується її відношення до вчиненого, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, повне визнання своєї вини, щире каяття, і вважає, можливим її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тому, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_1, суд приходить до висновку про доцільність обрати останній покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Остаточну міру покарання ОСОБА_1 визначити на підставі ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень).

Запобіжний захід, ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити без зміни -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві витрати за проведення експертизи у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки (отримувач НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКСУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699, призначення платежу: код 10510 «за проведення експертизи»(а.с. 55).

Речовий доказ по справі, а саме: упаковка типу конверт в якому міститься особова медична книжка НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 -зберігати в матеріалах справи (а.с. 63а).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголо шення.

Суддя: О.В.Жежера