Ухвала суду № 31491788, 27.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/2031/12 Головуючий у 1-й інст. Замега О.В.

Категорія 27 Доповідач Микитюк О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В. Гансецької І.А.

при секретарі Дехтієвській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ПАТ „Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ „Державний ощадний банк України" про припинення договору поруки

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року,

встановила:

У березні 2012 року ПАТ „Державний ощадний банк України" звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - боржника та поручителя за кредитним договором від 13.07.2007 року боргу в розмірі 734285грн.11коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що боржник порушив графік погашення кредиту, що надає банку право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, відсотків та пені. Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги до 805752грн.95коп.(а.с.97,98).

У вересні 2012 року ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву про припинення договору поруки, умови якого суперечать вимогам ст.ст.555,556,559 ЦК України.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року первісний позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову та закрити провадження у справі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує на те, що позичальник не заявляв про перерахунок коштів третій особі, отримання ОСОБА_1 грошової позики не доведено.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 13.07.2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1719-н на суму 374000грн. строком до 13.07.2012 року під 17% річних для придбання транспортного засобу - автомобіля ХАЗ-3250.02, 2007 року випуску (а.с.10-13), а також договір застави, предметом якого є даний автомобіль (а.с.14-18). В цей же день між ВАТ „Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с.19,20). 19 липня 2007 року ВАТ „Державний ощадний банк України" перерахував на рахунок ПП „ОСОБА_4." кошти в розмірі 374000грн. за автомобіль ХАЗ-3250.02, 2007 року випуску (а.с.124). Кредитний договір та договір застави є чинними.

Боржник порушив умови кредитного договору і станом на 13.11.2012 року заборгував кредитору 335708грн.70коп. по кредиту, 266474грн.97коп. по процентах, 116149грн.87коп.пені по кредиту, 87419грн.41коп. пені по процентах, а всього 805752грн.95коп., що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.99-105).

Наслідком порушення позичальником договору про повернення позики частинами є право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики в разі прострочення повернення чергової частини (ч.2 ст.1050 ЦК України). Така умова передбачена кредитним договором (п.6.5).

Вимоги позивача про стягнення заборгованості, відсотків і пені ґрунтуються на матеріальному законі та умовах кредитного договору.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Зі змісту наведеної норми випливає, що порука є зобов'язанням щодо прийняття особою на себе обов'язку нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не буде виконане боржником. Вичерпний перелік підстав для припинення поруки встановлений ст.559 ЦК України. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали доказів на підтвердження наявності однієї з цих підстав.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив первісний позов і відмовив у зустрічному позові. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, і залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Залишити без змін рішення Бердичівського міськрайонного суду від 29 березня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: