Ухвала суду № 3149054, 10.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-25014 /06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської обєднаної державної податкової інспекції

на ухвалуХарківського апеляційного господарського судувід 13.06.2006 р.

у справі№ АС-04/93-06 господарського суду Харківської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кратер»

до Харківської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 29.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р., позов про визнання нечинними повідомлень-рішень Харківської ОДПІ від 26.10.2005р. № 0000402200/0, від 25.11.2005р. № 0000402200/1, від 09.02.2006р. № 0000402200/2 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кратер» податкового зобовязання за платежем із пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 35632,80 грн. задоволено.

Судові рішення вмотивовані висновком суду про відсутність порушення терміну поставки думпкарів /залізничних вантажних вагонів/ моделлю 2ВС-60, які були в користуванні, в кількості 12 одиниць по ціні 2800 доларів США за одиницю, а всього на 33600,00 доларів США, за контрактом №10455, укладеним позивачем з ТОВ «ТемирйултеххизматсервісНВЕ» /Республіка Узбекістан/ 03.12.2003р., встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у звязку з зупиненням перебігу цього терміну внаслідок виникнення форс-мажорної обставини, підтвердженої довідками Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан від 05.12.2005р. № 19/118-155, від 31.10.2005р. № 64 та від 16.01.2006р. № 11 і яка полягає у встановленні постановою Президента Республіки Узбекистан «Про міри по упорядкуванню експортно-імпортних операцій» від 01.03.2005р. № ПП-26 обмеження щодо експорту машин, обладнання і механізмів, які були в користуванні, включаючи думпкари моделлю 2ВС-60.

В касаційній скарзі Харківська ОДПІ просить скасувати прийняті у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 2, 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга відхиляється з таких підстав.

Судом встановлено, що повідомленнями-рішеннями Харківської ОДПІ від 26.10.2005р. № 0000402200/0, від 25.11.2005р. № 0000402200/1, від 09.02.2006р. № 0000402200/2 в спірній частині ТОВ «Компанія «Кратер» визначено податкове зобовязання за платежем з пені, нарахованої за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в сумі 35632,80 грн.

Пеня в зазначеній сумі нарахована у звязку з недотриманням встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну надходження на митну територію України імпортованих ТОВ «Компанія «Кратер» думпкарів /залізничних вантажних вагонів/ моделлю 2ВС-60, які були в користуванні, в кількості 12 одиниць по ціні 2800 доларів США за одиницю, а всього на 33600,00 доларів США, оплата за які була здійснена позивачем на умовах відстрочення поставки за контрактом від 03.12.2003р. № 10455, укладеним з ТОВ «ТемирйултеххизматсервісНВЕ» /Республіка Узбекістан/, на загальну суму поставки 33600,00 доларів США 19 травня 2005 року згідно платіжного доручення № 4.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції Закону, чинній на граничну дату поставки товару, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору /стаття 6 вказаного Закону/.

Як встановлено судом, невиконання ТОВ «ТемирйултеххизматсервісНВЕ» умов контракту щодо поставки на користь позивача товару спеціального призначення /думпкарів/ обумовлено прийняттям Президентом Узбекістана постанови «Про міри по упорядкуванню експортно-імпортних операцій» від 01.03.2005р. № ПП-26, якою обмежено експорт машин, обладнання і механізмів, які були у використанні, до яких належать й думпкари (84-89 груп ТН ЗЕД). Станом на 26.10.2005р. /дата складання акту перевірки № 510/26/23-30412384 та винесення повідомлення-рішення № 0000402200/0/ дія такої постанови тривала /а.с. 10, 11/.

Віднесення зазначеної обставини до форс-мажорних підтверджено дослідженими в судовому процесі довідками Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан від 05.12.2005р. № 19/118-155, від 31.10.2005р. № 64 та від 16.01.2006р. № 11 і відповідає підпункту 6.1 пункту 6 укладеного контракту, яким передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань за цим контрактом, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили; до таких обставин надзвичайного характеру відносяться: пожежа, повінь, землетрус або інші природні явища, а також війна, військові дії, акти та дії державних органів або будь-які інші обставини, що знаходяться не в зоні контролю сторін; наявність цих обставин надзвичайного характеру підтверджується довідкою ТПП відповідної сторони.

Даючи оцінку довідкам Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан, суди правильно виходили з того, що в силу статті 6 Угоди про порядок вирішення спорів, повязаних зі здійсненням господарської діяльності від 1992р., яка ратифікована Україною і Республікою Узбекистан 19 грудня 1992 року та 06 травня 1993 року відповідно, документи, видані або засвідчені закладом чи спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції по встановленій формі та скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав учасників Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав учасників Співдружності Незалежних Держав без будь якого спеціального посвідчення; документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав-учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

А відтак, встановивши на підставі відповідних довідок Торгово-промислової палати країни розташування постачальника товару виникнення форс-мажорної обставини, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про зупинення на період дії такої обставини перебігу терміну поставки імпортованого резидентом України /покупцем/ товару та правильно застосували статтю 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім викладеного, визначення спірної суми пені сумою податкового зобовязання позивача суперечить статтям 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», пунктам 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», аналіз яких дає підстави для висновку, що податкове зобов'язання стосується сфери сплати встановлених законами України податків, зборів (обовязкових платежів).

Доводи ж касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права фактично стосуються оспорювання оцінки судом доказів та встановлених на їх підставі обставин справи. Тоді як згідно частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на це, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Харківської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Усенко Є.А.

Судді підпис Бившева Л.І.

підпис Костенко М.І.

підпис Рибченко А.О.

підпис Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Відп. секретар Коваль Є.В.