Постанова № 31486266, 30.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №5006/6/130/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С.за участю представників сторін: від позивача: Григор'єв М.Г., довіреність від 01.10.12р.від відповідача:Панков К.М., довіреність від 04.12.12р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід27.02.2013р. (повний текст 04.03.2013р.)у справі№ 5006/6/130/2012 (головуючий Подколзіна Л.Д., судді Уханьова О.О., Тоцький С.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс», м. Харківдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецькпро стягнення 41 981,69 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 27.02.2013р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс», м. Харків, стягнувши з відповідача заборгованість у розмірі 41344,48 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2013р. у справі № 5006/6/130/2012 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення по справі.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що заперечує проти доводів апеляційної скарги. Посилання позивача на той факт, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, є помилковим та об'єктивно спростовується висновками оскаржуваного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно винесене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно матеріалів справи 17 серпня 2010р. між сторонами був укладений договір постачання №11077/П-00000527, згідно умов якого Постачальник (позивач) зобов'язався прийняти від покупця (відповідач) замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок, а останній зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість відповідно до умов договору. Договір укладений з протоколом розбіжностей від 17.08.2010р.

На виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація від 17.08.2010р.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку товару із зазначенням її найменування, кількості, якісних показників.

Пунктом 7.1 договору встановлений строк його дії -з моменту підписання до 31.12.2010р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за правовою природою договір №11077/П-00000527 від 17.08.2010р., є договором поставки, таким чином підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України, а також статей 655-697 ЦК України.

Факт поставки товарів ТОВ "Прем'єр плюс" за видатковими накладними № П-00012290 від 28.10.2010р., № П-00012291 від 28.10.2010р., № П-00012292 від 28.10.2010р., № П-00012322 від 28.10.2010р., № П-00012323 від 28.10.2010р., № П-00012473 від 01.11.2010р., № П-00012506 від 01.11.2010р., № П-00012507 від 01.11.2010р., № П-00012646 від 03.11.2010р., № П-00012665 від 06.11.2010р., № П-00012791 від 08.11.2010р., № П-00012931 від 10.11.2010р., № П-00012963 від 13.11.2010р., № П-00013237 від 17.11.2010р., № П-00013238 від 17.11.2010р., № П-00013351 від 22.11.2010р., № П-00013352 від 22.11.2010р., № П-00013606 від 25.11.2010р., № П-00013607 від 25.11.2010р., № П-00013608 від 25.11.2010р., № П-00013609 від 25.11.2010р., № П-00013713 від 26.11.2010р., № П-00013755 від 29.11.2010р., № П-00013879 від 29.11.2010р., № П-00013895 від 29.11.2010р., № П-00013896 від 29.11.2010р., № П-00013975 від 01.12.2010р., № П-00014088 від 03.12.2010р., № П-00014099 від 03.12.2010р., № П-00014100 від 03.12.2010р., № П-00014043 від 04.12.2010р., № П-00014266 від 08.12.2010р., № П-00014267 від 08.12.2010р., № П-00014402 від 09.12.2010р., № П-00014403 від 09.12.2010р., № П-00014445 від 10.12.2010р., № П-00014467 від 10.12.2010р., № П-00014468 від 10.12.2010р., № П-00014364 від 11.12.2010р., № П-00014792 від 17.12.2010р., № П-00014793 від 17.12.2010р., № П-00014794 від 17.12.2010р., № П-00014869 від 20.12.2010р., № П-00015176 від 24.12.2010р., № П-00015175 від 27.12.2010р., № П-00015249 від 27.12.2010р., №П-00012073 від 22.10.2010р. на загальну суму 41 312,97грн. підтверджується печаткою підприємства покупця - ТОВ "Торгівельний будинок «Амстор", чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Також судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем доведено поставку товару Покупцеві за видатковою накладною №П-000014469 від 10.12.10р. на суму 520,33 грн. Видаткова накладна №П-00012073 від 22.10.2010р. сплачена відповідачем частково на суму 488,82 грн., неоплачена сума за даною накладною складає 471, 91грн.

Таким чином, доведеною є поставка позивачем товару відповідачеві на суму 41 344,48 грн., який не був оплачений відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо прострочення виконання грошового зобов'язання за видатковими накладними, прийнятими судом в якості належних доказів, виходячи з вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки виходячи з встановленого договором поставки порядку розрахунків, ненадання покупцем товариству інформації щодо обсягів реалізації ним товару унеможливлює визначення сторонами договору строків та обсягів реалізованого товару, а відповідно унеможливлює для позивача пред'явлення відповідачу вимог щодо оплати за реалізовану останнім продукцію.

19.10.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення нереалізованого товару та надання звіту про продаж поставленого товару. Однак, останнім не було надано відповіді щодо реалізації товару, товар не повернутий позивачу.

Відповідач не спростував належними доказами факт нереалізації товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку продукції, відповідачем повну оплату поставленої продукції не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також судова колегія вважає вірним неприйняття до уваги судом першої інстанції заперечень відповідача щодо зарахування заліку однорідних зустрічних вимог на суму неустойки (штрафу) в розмірі 11 000 грн. та сум наданих маркетингових послуг.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

В даному випадку вимоги не є однорідними (неустойка та заборгованість).

Довідка про залишок нереалізованого товару від 16.11.2012р. не є доказом по суті справи, що розглядається, оскільки зазначений товар був поставлений за накладними, що не є предметом спору.

Доводи відповідача, що договір поставки № 11508, який укладений сторонами 30.12.2010р., скасовує договір поставки № 11077/П-00000527 від 17.08.2010р. не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 41344,48 грн. оскільки покупець свої зобов'язання з оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого у ТОВ "Торгівельний будинок «Амстор" перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, виник борг у вказаній сумі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27 лютого 2013 року по справі № 5006/6/130/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27 лютого 2013 року по справі № 5006/6/130/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС