Постанова № 31485921, 23.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р. Справа №2а/0570/15784/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

при секретарі Кусти Ю.Ф.,

за участі

представника позивача Толмачової А.М.,

представника відповідача Мальованого К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році в розмірі 956392,32 грн. та пені в розмірі 38160,36 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у загальній сумі 994552,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року № 70 не виконав нормативи по створенню 24-ти робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, складеного відповідачем фактично працювало 230 інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 6347 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштовано 254 інвалідів. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить у розмірі 956392,32 грн. Оскільки відповідачем суму адміністративно-господарських санкцій не сплачено, йому станом на 26 серпня 2011 року була нарахована пеня у розмірі 38160,36 грн. Просили стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у загальному розмірі 994552,68 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позові, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення в яких зазначив, що на виконання ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємством протягом 2010 року були створені 312 робочих місць, крім 254 робочих місць, на які були працевлаштовані інваліди. Дані про створення робочих місць подавалися підприємством щомісяця протягом 2010 року до Горлівського міського центру зайнятості за формою № 3-ПН. Проте, Центр зайнятості не направляв інвалідів до відповідача протягом 2010 року. Відповідач вважає, що він здійснив всі можливі заходи для виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п.1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі -Положення) (із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 4 Положення основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.12 Положення.

Згідно з ч.ч. 9-10 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875-ХІІ (далі -Закон № 875-ХІІ), спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах Фонд виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач - Державне підприємство «Артемвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи з 19.02.2003 року, код ЄДРПОУ 32270533 про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно ст. 17 цього Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачаться зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, який наданий до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 6347 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначена у звіті становить 254 осіб, що відповідає вимогам Закону. Фактично було працевлаштовано 230 інвалідів, чим порушуються вказані вище вимоги законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З урахуванням вимог ст. 20 Закону позивач нарахував державному підприємству «Артемвугілля» адміністративно-господарські санкції у розмірі 956392,32 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 956392,32 грн., що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону і п. 4 Порядку, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Таким чином, станом на 26 серпня 2011 року розмір нарахованої пені становить 38160,36 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII, передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем кожного місяця протягом 2010 року надавались звіти форми № 3-ПН про наявність вакансій, в тому числі для інвалідів. Відповідно до листа Горлівського міського центру зайнятості від 24.04.2013 року, Державне підприємство «Артемвугілля» надавало звіт про наявність вакансій для інвалідів з серпня по грудень 2010 року, з якого вбачаються 122 вакансії для працевлаштування інвалідів. Також листом від 13.05.2013 року на запит Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Горлівський міський центр зайнятості повідомив, що протягом 2010 року на ДП «Артемвугілля» були видані направлення на працевлаштування лише двом особам з числа осіб з особливими фізичними можливостями - ОСОБА_3 (за професією слюсар АВР) та ОСОБА_4 (за професією прибиральник), які були працевлаштовані відповідачем.

Тобто, відповідач належним чином інформував Центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому Центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Як встановлено у судовому засіданні, відмов з боку відповідача щодо працевлаштування інвалідів встановлено не було.

Проте, вищенаведені заходи не призвели до позитивних результатів щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем були вжиті всі заходи по створенню нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач виконав обов'язок, передбачений нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в України по забезпеченню 24-ти робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у загальній сумі 994552,68 грн., є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році в розмірі 956392,32 грн. та пені в розмірі 38160,36 грн. - відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті, проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 травня 2013 року у присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 травня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.