Постанова № 31485887, 23.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 р. Справа №805/5547/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бойка М.І.,

при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф.,

з участю представників:

позивача - Воробцової І.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407,25 грн., -

в с т а н о в и в :

Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407,25 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 28 березня 2013 року за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 407,25 грн., який виник через несплату платником податку з доходів фізичних осіб, що самостійно визначений відповідачем у податковій декларації як суми авансових платежів. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, податкова інспекція є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначених грошових зобов'язань, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення грошових зобов'язань та податкового боргу прямо визначені Податковим Кодексом України.

Відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців з 30.09.2009 року. Відповідач взятий на облік в Мар'їнській ОДПІ Донецької області ДПС як платник податків 1 жовтня 2009 року за № 7633, про що свідчить довідка форми 4-ОПП від 20 березня 2013 року № 312.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 9 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків.

Правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлені розділом 4 Податкового кодексу України. Платниками податку на доходи фізичних осіб, є особи, перелік яких встановлений пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 Податкового кодексу України).

Згідно частини 4 пункту 164.1. статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначений статтею 177 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Підпунктом 177.5.1 статті 177 Кодексу передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Наданою до податкової інспекції декларацією за 2012 рік (вх. № 2817 від 6 квітня 2012 року) відповідач самостійно визначив до сплати квартальні авансові платежі з податку на доходи у 2012 році в розмірі 135,75 грн. (щокварталу). Втім, зазначені авансові платежі не були сплачені відповідачем. Відповідно до відомостей облікової картки розмір несплачених авансових внесків складає 407,25 грн.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

24 травня 2012 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 372, яка була отримана відповідачем особисто 13 жовтня 2012 року, про що свідчить підпис на зворотному боці повідомлення про поштове відправлення.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу в 2012 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, кожен зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407,25 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення за рахунок активів платника податків заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407,25 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 85652, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 407 (чотириста сім) гривень 25 коп. на р/р № 33210801700304, код платежу 11010500, отримувач Мар'їнський УК/ с. Катеринівка, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 38028736.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 травня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 28 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.