Ухвала суду № 3148567, 30.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-5005/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2008 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О. ,Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області

на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід 30.01.2007р.

у справі№ 02/64-2А господарського суду Волинської області

за позовомзакритого акціонерного товариства «Ратнівський молокозавод»

до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Волинської області від 19.10.2006 р. в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що ЗАТ «Ратнівський молокозавод», всупереч вимогам підпункту 7.4.3 пункту 7.4 ст. 7, пункту 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» включив в порядку корегування податкового кредиту за вересень 2005 року до податкового кредиту в загальній податковій декларації за грудень 2005 року / рядок 16.1 / ПДВ в сумі 285614,00 грн., тоді як у вересні 2005 року коефіцієнт частки молока базисної жирності, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників за ціною, визначеною із застосуванням нульової ставки податку, становить 1, що обумовлює право позивача на включення вказаної суми податку до податкового кредиту в скороченій податковій декларації. Крім того, суд виходив з того, що податковий кредит в податковій декларації за грудень 2005 року неправомірно збільшений позивачем на 529291,00 грн. за рахунок сум податку, підтверджених податковими накладними, виданими постачальниками в попередніх звітних податкових періодах.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 р. постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ від 28.06.2006 р. № 0000012801/2 про зменшення в картці особового рахунку ЗАТ «Ратнівський молокозавод» бюджетного відшкодування, задекларованого за січень 2006 року, на 728747,00 грн.

Висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що позивач не здійснював у грудні 2005 року операцій з придбання молока у сільськогосподарських товаровиробників та з реалізації такого молока і молочної продукції, у звязку з чим не повинен був корегувати податковий кредит за вересень 2005 року у скороченій податковій декларації; податкові накладні, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту в податковій декларації за грудень 2005 року податок у сумі 529291,00 грн., були отримані ним від постачальників в зазначеному місяці.

В касаційній скарзі Ратнівська МДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 7.4.3 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7, пункту 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заперечуючи проти касаційної скарги, ЗАТ «Ратнівський молокозавод» просить залишити скаргу без задоволення, як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач задекларував в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року бюджетне відшкодування в сумі 813016,00 грн., визначивши способом відшкодування перерахування вказаної суми на рахунок у банку.

Фактичною підставою для зменшення бюджетного відшкодування за цієї декларацією на 728747,00 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті документальної перевірки від 19.04.2006 р. № 6/23-13360705, про завищення позивачем податкового кредиту в декларації за грудень 2005 року на вказану суму внаслідок неправомірного коригування / збільшення / в рядку 16.1 цієї декларації податкового кредиту за вересень 2005 року на суму 285614,00 грн., оскільки позивач мав право зробити таке коригування в спеціальній декларації, та включення до податкового кредиту податку в сумі 529291,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих постачальниками в квітні, липні, жовтні, листопаді 2005 року.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та мясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі / далі - Порядок / затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. № 805, прийнятою відповідно до пункту 11.21 ст. 11 зазначеного Закону. При цьому передбачений пунктом 1 Порядку строк запровадження встановленого ним механізму нарахування та виплати дотацій / з 1 січня 1999 року до 1 січня 2004 року / співпадав із строком дії пункту 11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість». В подальшому прийнятими законами строк дії цього пункту продовжувався безперервно. Зміни ж в пункт 1 Порядку щодо вищевказаного строку внесені постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. № 254 / з 1 січня 1999 року до 1 січня 2005 року /, від 28.03.2007 р. № 596 / з 1 січня 2007 року до 1 січня 2008 року / та від 27.02.2008 р. № 122 / з 1 січня 2008 року до року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі /.

За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та мяса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» визначають суми податкових зобовязань та податкового кредиту, які виникають у звязку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника ПДВ у порядку і строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума ПДВ перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний / податковий / період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунку.

У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобовязань така сума перевищення перераховується переробним підприємством платіжним дорученням з окремого рахунку не його поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 / у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213 /, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством / пункти 11.21. 11.29 Закону / суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість / скорочену /. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Відповідно до розрахунку визначення податкових зобовязань та податкового кредиту при переробці та виготовленні продукції з молока, прийнятого за базисною жирністю, поданого позивачем до податкової декларації з ПДВ за квітень 2005 року, коефіцієнт співвідношення кількості молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників, до загального обсягу закупленого молока склав 1,0, тобто все перероблене молоко в цьому місяці було закуплене у сільськогосподарських товаровиробників, а тому податкові зобовязання та податковий кредит по операціях, повязаних з переробкою молока, підлягали визначенню підприємством у скороченій податковій декларації.

В податковій декларації з ПДВ за грудень 2005 року / звітній / позивач здійснив коригування податкового кредиту у бік збільшення за вересень 2005 року на 285614,00 грн. / рядки 03, 16, 16.1 / із включенням цієї суми до суми податкового кредиту / рядок 17/.

Оскільки податковий кредит за вересень 2005 року підлягав визначенню позивачем в скороченій податковій декларації, коригування податкового кредиту за цей звітний податковий період також могло бути здійснено в скороченій податковій декларації.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що в грудні 2005 року позивач закупляв молоко не в учасників відносин, передбачених пунктом 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак не повинен був подавати скорочену податкову декларацію та мав право у звязку з цим здійснити коригування податкового кредиту за вересень 2005 року у звітній податковій декларації, не відповідає правильному застосуванню вказаного пункту. Як свідчить акт перевірки, позивач подав за грудень 2005 року скорочену податкову декларацію з прочерками в рядках щодо сум податкових зобовязань та податкового кредиту. Вказана сума ПДВ підлягає врахуванню для визначення розрахунків за скороченою податковою декларацією / розділ ІІІ декларації /.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів / робіт, послуг /, дата виписки відповідного рахунку / товарного чека / - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів / робіт, послуг /.

Позивач включив в звітній податковій декларації за грудень 2005 року / рядок 10 / до податкового кредиту ПДВ у сумі 529291,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками в квітні, липні, жовтні, листопаді 2005 року. При цьому в бухгалтерському обліку господарські операції, на підтвердження поставок за якими видані вказані податкові накладні, відтворені позивачем за датами виписки останніх.

Визнаючи правомірним включення позивачем до податкового кредиту за грудень 2005 року податку в зазначеній сумі, суд апеляційної інстанції керувався абзацом першим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого / нарахованого / податку у звязку з придбанням товарів / послуг /, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями /іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту/, та виходив з того, що податкові накладні на вказану суму податку були отримані позивачем у грудні 2005 року.

Цей факт апеляційний суд визнав встановленим на підставі журналу реєстрації вхідної кореспонденції підприємства за грудень 2005 року. Разом з тим, оцінка цього доказу була зроблена судом апеляційної інстанції без дотримання вимог ст. 86 КАС України, якою встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності / частини перша і третя /.

Судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_1, головний бухгалтер, та ОСОБА_2, секретар підприємства, які показали, що податкові накладні, що надходять на підприємство, реєструються в журналі вхідної кореспонденції вибірково; податкові накладні, зареєстровані як такі, що надійшли у грудні 2005 року, реєструвалися за вказівкою головного бухгалтера.

Цим показанням свідків суд апеляційної інстанції оцінки не дав. Не взяті апеляційним судом до уваги і такі обставини, як відтворення операцій з поставки, на підтвердження яких видані податкові накладні на вищевказану суму, в бухгалтерському обліку відповідно до дат їх виписування постачальниками; не всі з цих податкових накладних зареєстровані в журналі вхідної кореспонденції, як отримані в грудні 2005 року, хоча саме на це посилається позивач; суми податку за податковими накладними № 04501 від 11.04.2005 р., від 28.07.2005 р. № 07205, від 31.10.2005 р. № 29, від 02.11.2005 р. № 11058, як свідчить акт перевірки, включені до податкового кредиту частково в грудні 2005 року, а частково в попередніх звітних податкових періодах.

З огляду на це висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність висновку суду першої інстанції про порушення позивачем підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення в звітній податковій декларації за грудень 2005 року до податкового кредиту ПДВ у сумі 529291,00 грн. не відповідає цьому підпункту та статтям 11 і 86 КАС України.

Беручи до уваги всебічне й повне встановлення судом першої інстанції обставин справи та їх правильну юридичну оцінку, постанова від 19.10.2006 року підлягає залишенню без змін, а постанова суду апеляційної інстанції з вище наведених підстав скасуванню.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. та залишити в силі постанову господарського суду Волинської області від 19.10.2006р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Усенко Є.А.

Судді підпис Бившева Л.І.

підпис Костенко М.І.

підпис Федоров М.О.

підпис Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Відп. секретар Коваль Є.В.