Ухвала суду № 3148538, 24.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-24963/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2008 року                                                                                         м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М., Федорова М.О.

при секретарі                                  Коваль Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського судувід 05.06.2006 р.

у справі№ 7/40-2006 господарського суду Закарпатської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Закарпатської області від 06.04.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р., позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій ДПІ у м. Ужгороді від 31.01.2006р. № 0000482341/0 про обов’язок відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» сплатити 2959198,15 грн. штрафної санкції, накладеної на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв’язку з порушенням, за висновком податкової інспекції, викладеним в акті перевірки від 23.01.2006р. № 72/23-0/00131529, пункту 1 статті 3 зазначеного Закону внаслідок здійснення розрахункових операцій на загальну суму 591839,63 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимога пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо обов’язку суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів /наданні послуг/ у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, стосується операцій, при яких час відпуску товарів /надання послуг/ збігається з часом розрахунку за такі товари /послуги/, виходячи з суті розрахункової операції, розкритої в статті 2 зазначеного Закону, тоді як структурний підрозділ позивача, Тячівський район електричних мереж, в період з квітня 2004 року по вересень 2005 року здійснював різні за часом дії: спочатку постачав населенню /споживачам/ електроенергію з видачею їм рахунків на оплату, а потім приймав від споживачів в касу підприємства готівкові кошти в оплату поставленої в певний проміжок часу електроенергії з оформленням цієї операції реєстром прийнятих сум, складеним на підставі оплачених рахунків, та прибутковим касовим ордером на загальну суму, зазначену в підсумку в реєстрі прийнятих сум.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Ужгороді просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вважаючи, що положення цього пункту щодо можливості незастосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку на структурний підрозділ позивача не поширюються, оскільки, на думку податкового органу, реалізація суб’єктом підприємницької діяльності зазначеної можливості /права/ залежить від того, чи оформлялися таким суб’єктом прибуткові касові ордери та чи видавалися ним відповідні квитанції на кожного покупця /споживача/ окремо при отриманні від останнього в касу підприємства суми за проданий товар /спожиту електроенергію/. ДПІ у м. Ужгороді також вважає, що рахунок на оплату електроенергії, який виставлявся кожному споживачу, є продуктом внутрішньої автоматизованої комп’ютерної системи Тячівського району електричних мереж, що контролює нарахування та погашення платежу за електроенергію, і не є розрахунковим документом в розумінні статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з видачею якого закон пов’язує застосування реєстратора розрахункових операцій.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1 статті 9 цього Закону в редакції Закону від 04.10.2001р. № 2746-ІІІ дозволяється не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Надавши підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, які здійснюють торгівлю продукцією власного виробництва та надають послуги з проведенням розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, право здійснювати розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, Закон передбачив умову, яка б забезпечувала облік готівкових коштів, зобов’язавши ці підприємства, установи, організації оформляти проведення розрахунків прибутковими і видатковими касовими ордерами та видавати відповідні квитанції, підписані і завірені печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, реалізація вказаними підприємствами, установами і організаціями права не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, є умовною і залежить від того, чи оформлялися підприємством, установою, організацією прибуткові і видаткові касові ордери та чи видавалися відповідні квитанції.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що впродовж квітня 2004 року – вересня 2005 року позивач здійснював виробництво електроенергії, яка постачалась населенню, зокрема Тячівського району Закарпатської області, в розрахунок за яку Тячівським районом електричних мереж в зазначений період приймались грошові кошти від населення /а.с. 11, 43/. Оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 591839,63 грн. в касу вказаного структурного підрозділу позивача оформлено прибутковими касовими ордерами, виписаних на підставі реєстрів прийнятих касиром від населення готівкових коштів за спожиту електроенергію з одночасним погашенням пред’явлених населенням планових рахунків на оплату електроенергії із застосуванням напису «Оплачено», чим і забезпечено облік зазначеної суми готівки та підтверджено її отримання від населення. Саме це за змістом пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і є умовою надання суб’єкту господарювання права не застосовувати РРО при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва.

Суди ж попередніх інстанцій не звернули увагу на пункт 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», проте таке при правильному висновку судів про наявність підстав для задоволення позову не є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін, а позов вважати задоволеним з підстав, викладених в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                        підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                    підпис                                    Брайко А.І.

                                                                       підпис                                    Голубєва Г.К.

                                                                       підпис                                   Шипуліна Т.М.

                                                                       підпис                                    Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Відп. секретар Коваль Є.В.