Ухвала суду № 31483506, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/881/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «ЛД-Україна» до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «ЛД-Україна» звернулась до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892260 від 07.11.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 28 107 603 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000902260 від 07.11.2012 р., яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19 934 788 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Оболонському районі м. Києва»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.09.2012 р. по 12.10.2012 р. посадовцями ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «ЛД-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 819/22-06/31093996 від 19.10.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 14, 138, 153 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу валових витрат відсотків за користування кредитними коштами.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

На підставі договорів позики, укладених з компанією «TRANS GAS CONSULTING» та компанією «Shelterock investment Limited», а також кредитних договорів, укладених з ВАТ «Перший інвестиційний банк» і ВТБ Банк, позивачем отримано грошові кошти, в тому числі і в доларах США, які ДП «ЛД-Україна» використало на придбання цінних паперів, а сплачені позикодавцям відсотки включило до валових витрат.

На думку органу державної податкової служби витрати на придбання цінних паперів не можна вважати такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак останнім допущено їх завищення на 68 896 115 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 18 738 402 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892260 від 07.11.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 28 107 603 грн., у тому числі 18 738 402 грн. 51 коп. за основним платежем та 9 369 201 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000902260 від 07.11.2012 р., яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19 934 788 грн.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток валових витрат регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР») та статтями 138, 139 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції було встановлено факт понесення витрат позивачем, і ця обставина органом державної податкової служби не заперечується, слід погодитись з висновком окружного адміністративного суду про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень

Доводи відповідача щодо правомірності згаданих податкових повідомлень-рішень з посиланням на те, що такі витрати не пов'язані з господарською діяльність ДП «ЛД-Україна», а самі операції були збитковими обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки за даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності позивача є надання інших фінансових послуг.

Не може бути підставою для зменшення валових витрат і збитковість господарської діяльності. Неотримання ДП «ЛД-Україна» доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.П.Мельничук

Ухвала складена в повному обсязі 28 травня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мельничук В.П.