Постанова № 31483237, 23.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1255/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Немич І.В., Павлик Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій відповідача щодо збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 10820,00 грн, з них за основним платежем 8656,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 2164,00 грн, а також скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2012 №0006391701.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім пива» (далі - ТОВ «Дім пива») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сура-58» (далі - ТОВ «Сура-58») підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Роботи використані для виконання договірних зобов'язань перед замовником. Під час господарських операцій з позивачем підприємства були зареєстровані платниками ПДВ. Також позивач вважає необґрунтованим застосування органом податкової служби штрафних (фінансових) санкцій з огляду на положення пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, зазначаючи, що вона перейшла на загальну систему оподаткування з 01.04.2011, тобто, після набрання чинності Податковим кодексом України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що дії вчинені, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

02.11.2007 ФОП ОСОБА_4 зареєстрована у якості суб'єкта господарювання Шишацькою районною державною адміністрацією Полтавської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) /арк. с. 10/.

Видами діяльності позивача є виробництво виробів з бетону для будівництва, будівництво будівель, оптова торгівля будматеріалами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У період з 08.10.2012 по 19.10.2012 згідно наказу від 26.09.2012 №292, відповідно до направлення від 05.10.2012 №000065 та плану-графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання Шишацьким відділенням Миргородської МДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період роботи з 01.10.2009 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено заниження оподатковуваного доходу за перевіряємий період на суму 57 712,00 грн в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 8656,00 грн за 2011 рік, чим порушено вимоги пункту 177.4. статті 177 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки Шишацьким відділенням Миргородської МДПІ складено акт перевірки №18/17-209/2470304420 від 26.10.2012.

На підставі зазначеного акту перевірки Шишацьким відділенням Миргородської МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 №0006391701, яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 9820,00 грн, у тому числі 8656,00 грн - за основним платежем та 2164,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погодився із діями органу податкової служби та вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13листопада 2012 року №0006391701, судом встановлено наступне.

Статтею 177 Податкового кодексу України встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Так, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1. статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що перебуваючи на загальній системі оподаткування у ІІ-ІV кварталах 2011 року 02.06.2011 та 15.07.2011 позивач уклав договори субпідряду на ремонт приміщень Лосинвського МСЗ з ТОВ «Дім пива» та ТОВ «Сура-58» /арк. с. 100-102, 104-106/.

На підтвердження отриманих робіт позивачем надано квитанції, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в /арк. с. 95, 99, 114-126/.

Позивач уклав договори субпідряду з ТОВ «Дім пива» та ТОВ «Сура-58» з метою виконання договірних зобов'язань по ремонту побутових приміщень ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» /арк. с. 92-94/.

Так, позивачем віднесено до складу валових витрат суму 57 712,00 грн.

Перевіряючи правомірність віднесення до валових витрат суми будівельних робіт, отриманих від ТОВ «Сура-58» та ТОВ «Дім пива» суд встановив наступне.

Видами діяльності ТОВ «Сура-58» за КВЕД є діяльність зв'язку (основний) роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, інші види рекреаційної діяльності, ТОВ «Дім пива» - оптова торгівля напоями (основний), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, діяльність кафе, діяльність барів, організація перевезення вантажів.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Відповідно до пункту 11 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», будівельна діяльність являється видом діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Із вищевикладеного вбачається, що ТОВ «Сура-58» та ТОВ «Дім пива» не мали такого виду діяльності як будівельна та відповідної ліцензії на здійснення такої діяльності.

Зазначеної обставини представник позивача не заперечував.

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 затверджено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, а саме: акт приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) форми №КБ-3.

Із пунктів 4.2. договорів субпідряду, укладених позивачем з ТОВ «Сура-58» та ТОВ «Дім пива» вбачається, що замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі форми №КБ-3, форму №КБ-3 готує субпідрядник і передає її на підписання Замовнику не пізніше 28 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника перевіряє реальність форми №КБ-3 та підписує її. Оплата виконаних робіт здійснюється після підписання форми №КБ-3 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Разом з тим, позивачем не надано довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) форми №КБ-3 на підтвердження спірних господарських операцій ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом.

Також, судом встановлено, що до ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідачем направлено лист про надання відповіді на зустрічну звірку по взаємовідносинам між ФОП ОСОБА_4 і ТОВ «Дім пива». 05.02.2013 отримано відповідь, в якій вказано, що останню звітність, декларацію з ПДВ, подано за червень 2011 року, а декларацію по податку на прибуток за півріччя відсутня. Відповідно до Інформаційно-аналітичної системи ДПА України, ТОВ «Дім пива» востаннє подавало звітність по податку на прибуток за І квартал 2011 року 06.05.2011 №220935, по податку на додану вартість за червень 2011 року.

Згідно даних системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, керівник ТОВ «Дім пива» Нечитайло В.М. є посадовою особою 302 підприємств та являється засновником 259 підприємств, основну частину яких знято з обліку та внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС відповідач направив запити на проведення зустрічної звірки по ТОВ «Сура-58». 20.12.2012 відповідач отримав відповідь, в якій зазначено, що останню декларацію по ПДВ подано за червень 2011 року, декларація по податку на прибуток за І півріччя 2011 відсутня.

Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованого виду діяльності у ТОВ «Дім пива» та ТОВ «Сура», беручи до уваги відсутність передбачених договором та законодавством довідок про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) форми №КБ-3, а також зважаючи на факти, встановлені перевіркою контрагентів позивача, суд вважає правомірним висновок органу податкової служби про завищення валових витрат, а податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 8656,00 грн правомірним, позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій 2164,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Ця норма Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає звільнення від фінансової відповідальності двох категорій платників податків: платників податку на прибуток підприємств; платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, тобто осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.

Установлене Перехідними положеннями Податкового кодексу України звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток (першої категорії осіб, зазначених у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України) пов'язане з перебуванням таких осіб у статусі платника цього податку.

Пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено окреме звільнення від відповідальності у вигляді фінансових санкцій осіб, що раніше перебували на спрощеній системі оподаткування. Як випливає з аналізу розглядуваної норми Перехідних положень Податкового кодексу України зазначене звільнення впроваджене поряд із звільненням від відповідальності інших платників податку на прибуток, а отже не тотожне йому і має самостійний правовий зміст. При цьому такий зміст не можна обмежувати звільненням колишніх платників єдиного податку лише від фінансових санкцій за порушення правил справляння податку на прибуток.

Таким чином, окрема вказівка законодавця щодо осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування, вказує на особливий зміст звільнення таких осіб від фінансових санкцій за результатами діяльності за другий - четвертий квартали 2011 року.

Отже, особи, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталі 2011 року, незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушені.

Звільнення, передбачене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується лише до правовідносин, які виникли після набрання чинності цим Кодексом. Тому розглядуване звільнення від фінансових санкцій може бути поширене лише на тих платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто починаючи з 1 січня 2011 року.

Зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_4 у період з 01.10.2009 по 31.03.2011 здійснювала господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, а з 01.04.2011 по 31.03.2011 - на загальній /арк. акту перевірки 6/ та беручи до уваги те, що порушення податкового законодавства відбулось за результатами діяльності другого-четвертого кварталів 2011 року, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно застосовано до ФОП ОСОБА_4 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2164,00, а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 10820,00 грн, з них за основним платежем 8656,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 2164,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки це є неналежним способом захисту порушеного права позивача.

За викладених обставин позовні вимоги є частково правомірними і підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частино третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0006391701 від 13 листопада 2012 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2164,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 (двадцяти однієї) гривні 64 (шести десяти чотирьох) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко