Ухвала суду № 31482139, 28.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 травня 2013 року Справа № 5023/5991/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого,

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В. - доповідача,

за участю: представники сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012у справі№ 5023/5991/11 господарського суду Харківської областіза заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

29.04.2013 року ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із заявою про роз'яснення в порядку ст.89 ГПК України постанови Вищого господарського суду України від 10.04.2012 у справі №5023/5991/11.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, зокрема роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" було задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 та постанову господарського суду Харківської області від 17.08.2011 у справі №5023/5991/11 скасовано. Провадження у справі №5023/5991/11 припинено. Державному реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи підприємця зазначено відмінити державну реєстрацію припинення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (інд. номер НОМЕР_1), 61002, АДРЕСА_1, зареєстровану як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.01.2001 за №2 480 017 0000 045 963, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2), проведену відповідно до постанови господарського суду господарського суду Харківської області від 17.08.2011 у справі №5023/5991/11.

При винесенні постанови від 10.04.2012 Вищий господарський суд України не погодився із постановою господарського суду Харківської області від 17.08.2011 у справі №5023/5991/11, якою ФОП ОСОБА_4 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на підставі ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011, якою постанова суду першої інстанції була залишена без змін, з огляду на наступне.

Статтями 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені особливості здійснення провадження по справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).

Відповідно до вимог Закону про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 вказаного Закону.

Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина - підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Частиною 5 статті 7 Закону передбачено обов'язок боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, зокрема у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство).

Підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про власне банкрутство стало виявлення факту загрози неплатоспроможності, тобто виконання грошових зобов'язань перед рядом кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів. До такого висновку боржник дійшов на підставі аналізу власної господарської діяльності.

Звернувшись до суду із заявою про визнання його банкрутом боржник у цій заяві вказав, що 30.03.2011 ним було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності на тій підставі, що в подальшому її продовження є недоцільним, а погасити заборгованість, яка виникла перед кредиторами у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності у повному обсязі виявилося неможливим. Цим же рішенням було визначено строк для прийняття претензій кредиторів - два місяці з моменту опублікування оголошення про припинення підприємницької діяльності. На підставі вказаного рішення про припинення підприємницької діяльності 30.03.2011 було видано наказ № 30/03/11-1 про призначення ліквідаційної комісії та її голови - ОСОБА_4

Також у вищезазначеній заяві боржник зазначив, що він має зобов'язання перед рядом кредиторів.

Відповідно до довідки КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" №2391372 від 01.07.2011 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на наступне майно: квартиру АДРЕСА_2; нежитлові приміщення, загальною площею 1492,9 кв.м. в літ. "А-2"по АДРЕСА_3; нежитлові приміщення, загальною площею 143,8 кв.м. в житловому будинку літ. "А-5"за адресою АДРЕСА_4.

Іншого майна, яке належить боржнику на праві власності за ФОП ОСОБА_4 не зареєстровано, про що свідчать відповідні довідки Міської інспекції Держтехнагляду (довідка № 302 від 14.06.2011), УДАІ УМВС України в Харківській області ( довідка № 4335 від 15.06.2011), Управління Держкомзему у м. Харків (довідка № 3056/07 від 24.06.2011).

ФОП ОСОБА_4 не має у власності майна, що не є предметом іпотеки, не має заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язань перед бюджетом по податках і зборах (обов'язкових платежах), що підтверджується довідками УПФУ в Київському районі м. Харкова (№ 3825/27-03 від 14.02.2011 та № 18383-27/03 від 20.06.2011), Харківського міського центру зайнятості (№ 12702 від 24.09.2010), ДПІ у Київському районі м. Харкова (№ 2464/10/24-022 від 16.02.2011 та №276 від 29.06.2011), не має заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди, не має найманих працівників, а також дебіторської заборгованості.

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" № 08.7.0.0.0./110214100642 від 14.02.2011 на рахунку, який належить ФОП ОСОБА_4 залишок грошових коштів складає 480,04 грн. В інших банківських установах на поточних рахунках залишок грошових коштів відсутній.

Загальна сума кредиторської заборгованості боржника складає 10921447,19 грн., в т.ч. заборгованість за товари, роботи, послуги - 628180,00 грн., 10293267,19грн. -заборгованість за кредитними договорами.

Загальна сума вартості майна, яке належить боржнику на праві власності складає 3075420,00 грн.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з особливостями, передбаченими ч. 1 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд виходив з того, що "ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини".

Однак, визнані претензії, у відповідності до вимог закону, не можуть бути підтвердженням безспірності кредиторських вимог, а в матеріалах справи відсутні докази здійснення виконавчого провадження по стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_4.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк, починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з вимог Закону про банкрутство слідує, що процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

Крім того, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості, судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження, тощо).

Тобто, посилання судів попередніх інстанцій на те, що борг перед ФОП ОСОБА_5 у сумі 400000,00 грн. підтверджується рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "ХАРВЕСТ ГРУП" у справі №3/3-2/2-10 від 27.09.2010 були безпідставні, оскільки як зазначено в Законі України "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Таким чином, зважаючи на зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди і не може свідчити про безспірність кредиторських вимог в розумінні ст.1 Закону про банкрутство.

Крім того, кредитні угоди, які укладені між ОСОБА_4 та банками, були укладені як з фізичною особою, а не підприємцем.

При здійсненні провадження у справі про банкрутство громадянина - підприємця за ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності ознак неплатоспроможності такого боржника здійснюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

Харківський апеляційний господарський суд, залишаючи постанову господарського суду першої інстанції від 17.08.2011 без змін, в порушення вимог ст.104 ГПК України, на зазначені вище обставини уваги не звернув та не виправив їх.

З огляду наведеного колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанови судів попередніх інстанцій про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури є передчасними, а тому скасував постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у даній справі припинив на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Щодо питання, яке на погляд ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" потребує додаткового роз"яснення, чи підлягають поновленню записи, які були вилучені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про іпотеку з Державного реєстру іпотек відповідного нерухомого майна боржника, датою за якою ці записи були внесено в Державний реєстр іпотек, то в цій частині заява стосується правових наслідків, що настають у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови і в цій частині роз"ясненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 89, 108 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Приватбанк", що постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 у справі №5023/5991/11 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" було задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 та постанову господарського суду Харківської області від 17.08.2011 у справі №5023/5991/11 скасовано, провадження у справі №5023/5991/11 припинено, Державному реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи підприємця зазначено відмінити державну реєстрацію припинення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (інд. номер НОМЕР_1), 61002, АДРЕСА_1, зареєстровану як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.01.2001 за №2 480 017 0000 045 963, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2), проведену відповідно до постанови господарського суду господарського суду Харківської області від 17.08.2011 у справі №5023/5991/11, з підстав, викладених вище.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.