Рішення № 31479898, 28.05.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Ібадова Н.П.

Доповідач - Максюта І.О.

Справа № 2-2445/2012

Провадження № 22ц/782/1436/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Максюти І.О.

суддів Авалян Н.М., Малієнко Н,В.

при секретарі Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 05 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а:

В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № LGR0GК02790074 від 18.07.2007 року ОСОБА_2 18.07.2007 року отримав кредит у розмірі 30000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які полягають у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника, та понесенні витрат по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 17.10.2012 року має заборгованість у розмірі 105850.37 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № LGR0GК02790074 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і відповідач 18.07.2007 року уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 40.20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.07.2007р. . Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 30000 грн. 00 коп.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LGR0GК02790074 від 18.07.2007 року, в розмірі 105850.37 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 40.20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № LGR0GК02790074 від 18.07.2007 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій, щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій, щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири. Стягнути з відповідача судові витрати.

Заочним рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 05 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішення суду, ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника апелянта, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 18.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний Банк „ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір № LGR0GК02790074, відповідно до якого ОСОБА_2 18.07.2007 року отримав кредит у розмірі 30000.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2012 року, (а.с.12-13).

Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти, відповідач повернення грошових коштів, наданих у кредит, та відсотків за їх користування у відповідності до вимог кредитного договору № LGR0GК02790074 від 18.07.2007 р. не здійснював (не здійснював платежі у відповідності до графіку погашення кредиту), чим порушив порядок виконання покладених на нього зобов'язань і у зв'язку з чим станом на 17.10.2012 року утворилася заборгованість - 105850.37 грн.(а.с.6-8)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 18.07.2007 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 40.20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-18).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з положень ст.ст.33, 35, 38 Закону України «Про іпотеку», зазначивши, що позивачем не надано доказів вартості предмета іпотеки та його співмірності заборгованості за договором, а також доказів про осіб, які проживають у спірному житлі.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, вважає рішення необгрунтованим та незаконним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодесу, інших актів цивільного законодавства.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, як передбачено ст. 590 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 16.7.1 договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення предмет іпотеки. Вартість предмета іпотеки погоджена сторонами у п. 10 договору іпотеки і складає 30 000 грн.

В силу ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції належним чином не перевірив доводів позивача щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки в розумінні вимог, передбачених Законом «Про іпотеку» з врахуванням того, що судом було встановлено, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, має заборгованість перед позивачем в сумі 105 850, 37 гривень, яку позивач і просив з неї стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, вказавши спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з укладенням від імені відповідача договору-купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки відповідач не виконує зобов»язання за кредитним договором, забезпечив виконання зобов»язань майном, переданим у іпотеку, тому позивач має право на звернення стягнення на це майно.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» встановлюється за згодою між відповідачем та позивачем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Разом з тим, ст. 39 Закону України «Про іпотерку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення провиселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою ст. ст. 9, 109 ЖК України, ст.ст.39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Судом встановлено, що іпотекодержатель 17.10.2012 року направив іпотекодавцю вимогу повернути заборгованість за кредитним договором у тридцятиденний строк та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки та звільнення жилого приміщення (а.с.9). Відповідачу особисто було вручено зазначене поштове відправлення 31.10.2012 р., що видно із реєстру поштових відправлень.

Однак, із матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований за іншою адресою, ніж та, за якою знаходиться квартира, передана у іпотеку (а.с.21) За місцем реєстрації відповідачу направлялось позивачем попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Доказів того, що відповідач вселився та проживає у квартирі, переданій в іпотеку, матеріали справи не містять. Тому вимога про його виселення із житла є передчасною та на час розгляду справи заявлена необгрунтовано.

Позивач просив виселити також і інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі. Однак, у матеріалах справи також відсутні доказі про те, що будь-які інші особи проживають у цьому житловому приміщенні. Крім того, позов до інших осіб не заявлявся, тому це питання не може бути вирішене судом.

Отже, в цій частині позов є необгрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість апеляційної скарги та необхідність її часткового задоволення. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Позов слід задовольнити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», в частині виселення - відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316, 317 ЦПК України судова колегія ,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 05 лютого 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру, загальною площею 40.2 кв.м., жилою площею 26,8 кв.м., яка відповідно до технічної характеристики, викладеної у технічному плані квартири розташована на першому поверсі п»ятиповерхового будинку і складається з : 1-а кімната - 14.6 кв.м., 2-а кімната - 12.2 кв.м., кухні - 5.5 кв.м., вбиральні сполученої - 2 кв.м., коридору 5.0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 30 000 гривень, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором № LGR0GК02790074 від 18.07.2007 року, в розмірі 105850.37 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 24474,69 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 38957.87 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2340.00 гривень, пені за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором у розмірі 34799.22 гривень, фіксованої частини штрафу у розмірі 250.00 гривень, процентної складової штрафу у розмірі 5028.59 гривень, шляхом продажу її ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені іпотекодержателя договору купівлі - продажу з іншою будь-якою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій, щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: