Постанова № 31479592, 23.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1872/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Лазоренка О.В.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052205/299 від 21.02.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року відповідачем встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податкові зобов'язання та податковий кредит, зокрема, за березень 2010 року на суму 7619 грн. за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест".

Позивач вважає висновки акта перевірки помилковими, оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується податковою накладною та іншими документами первинного бухгалтерського обліку. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на момент здійснення господарських операцій мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Зазначає про відсутність підстав для проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 29.01.2013 року № 710/22.4-12/34548531.

18 квітня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на висновки позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року, оформленої актом від 29.01.2013 року № 710/22.4-12/34548531.

Встановлені порушення пов'язує з безтоварністю господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест", зазначає, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних або подорожній листів, сертифікатів якості на придбану продукцію. Посилається на висновки акту № 803/22-317/36088493 від 06.09.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.08.2008 року по 31.08.2012 року", якою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" не має трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних умов для здійснення відповідної господарської та економічної діяльності. Крім того, посилається на постанову про порушення кримінальної справи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактом створення та придбання, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" зареєстроване як юридична особа Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області 28.11.2006 року, ідентифікаційний код 34548531, про що видане свідоцтво серії А00 № 586425 (а.с. 12).

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції з 05.12.2006 року за № 4512 та у періоді, за який проводилася перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 17.07.2007 р. № 100053154, індивідуальний податковий номер 345485316087, був зареєстрований платником податку на додану вартість з 17.07.2007 року (а.с. 14). Дане свідоцтво анульовано 03.05.2012 року (а.с. 129).

У термін з 18.01.2013 року по 24.01.2013 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на підставі наказу № 286 від 18.01.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.01.2013 року № 710/22.4-12/34548531 (а.с. 13-33), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит, зокрема, за березень 2010 року на суму 7619 грн.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем у березні 2010 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по господарсько-фінансовим відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" в розмірі 7619 грн. у зв'язку з придбанням у останнього ячменю. Однак, позивачем до перевірки не було надано письмового договору, товарно-транспортних накладних або подорожніх листів, які б підтверджували факт транспортування товару від ТОВ "Реал Інвест" до позивача; видаткові накладні оформлені з порушенням вимог законодавства; до перевірки не надано сертифікатів якості продукції; згідно акту ДПІ у Соломянському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Реал Інвест" від 06.09.2012 року № 803/22-317/36088493 за юридичною адресою ТОВ "Реал Інвест" відсутнє; інформація про наявні складські приміщення, транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутня; відсутні первинні та бухгалтерські документи та не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Реал Інвест" до контрагентів-покупців. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що проведена господарська операція носить безтоварний характер, а тому її результати не можуть бути враховані під час формування податкового кредиту позивача.

На підставі акту перевірки від 29.01.2013 року № 710/22.4-12/34548531 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 року № 0000052205, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 9523 грн. 75 коп., у тому числі: за основним платежем - у сумі 7619 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1904 грн. 75 коп. Копія податкового повідомлення - рішення наявна у матеріалах справи (а.с. 34).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р., який базується (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему ПДВ.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі -Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону якщо платник податків придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Реал Інвест" з приводу купівлі ячменю представник позивача у судовому засіданні пояснив, що між позивачем та ТОВ "Реал Інвест" було укладено в усній формі договір на купівлю ячменю, у письмовій формі договір не укладався.

Позивач надав до суду копію рахунку № 1/26 від 26.01.2010 р., копію видаткової накладної № 1/27-01 від 27.01.2010 р. на ячмінь 49,690 тон на загальну суму 45714,80 грн., у т.ч. ПДВ - 7619,13 грн. та копію податкової накладної від 27.01.2010 р. № 20 (а.с. 75, 48, 36 ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач включив суму ПДВ 7619,13 грн. згідно податкової накладної від 27.01.2010 р. № 20, виписаної ТОВ "Реал Інвест", до складу податкового кредиту березня 2010 року, зазначивши вказану суму у розділі ІІ Коригування податкового кредиту Додатку № 1 до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року, зазначивши підставу для коригування "згідно договору комісії" (а.с. 39-40), що суперечить твердженню позивача про укладення з ТОВ "Реал Інвест" договору купівлі-продажу ячменю.

Згідно статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, (далі Правила перевезення) визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Підпунктом 11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник 4 засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Підпунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземплярі-засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Крім того, підпунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі приймання вантажу точно зазначається в договорі з наступним уточненням у заявці.

Позивачем не надано до перевірки товарно-транспортну накладну, подорожній лист або інших доказів на підтвердження факту відвантаження та переміщення товару від ТОВ "Реал Інвест", місцезнаходженням якого згідно первинних документів є м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, до позивача, який знаходиться за адресою: м. Глобине Полтавської області, тупик Автопарківський, 5.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо зазначення місця фактичної здачі-приймання продукції (заявки, тощо), з огляду на вимоги, встановлені пунктом 10.5 Правил перевезення, та відсутність укладеного у письмовій формі договору.

У наданій суду копії накладної № 1/27-01 від 27.01.2010 р. (а.с. 48) не зазначено П.І.П. особи, яка передала та отримала ячмінь у кількості 49,690 т та не вказано підставу для отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.

Однак, до перевірки та до суду позивачем не надано сертифікатів якості ячменю або будь-яких інших документів щодо якості продукції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надані належні докази на підтвердження фактичного відвантаження, перевезення, прийняття за якістю та кількістю ячменю у кількості 49,690 т.

Суд не приймає до уваги надану представником позивача копію витягу з Журналу вагаря за 2010 рік (а.с. 88-89) з огляду на те, що оглядом витребуваного судом оригіналу зазначеного Журналу, копія якого також наявна у матеріалах справи (а.с. 124-126), встановлено очевидну невідповідність витягу з Журналу його оригіналу. Даний Журнал не надавався позивачем до перевірки. За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача з посиланням на вказаний Журнал вагаря за 2010 рік.

Суд зазначає, що видаткові накладні, виписані ТОВ "ТД "Арніка" комітентам за договорами комісії ТОВ "Лан-Агро" та ПП "Граніт-Агро", не можуть бути беззаперечними доказами того, що ячмінь переданий позивачем комітентам у березні та листопаді 2010 року, був отриманий саме від ТОВ "Реал Інвест". Як вбачається з товарно-транспортних накладних, згідно яких продукція транспортувалася від позивача до комітентів (а.с.87,79,80), у листопаді 2010 року перевозився ячмінь 3 сорту, тоді як у видатковій та податковій накладній, виписаних позивачу ТОВ "Реал Інвест", не зазначено сорт ячменю взагалі.

Відповідно до зазначених товарно-транспортних накладних визначено пункт навантаження "м. Глобино", однак, представник позивача пояснив, що придбаний у ТОВ "Реал Інвест" ячмінь зберігався на орендованому складі у с. Павлівка (а.с. 121-122).

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача, що придбаний у ТОВ "Реал Інвест" ячмінь був переданий позивачем комітентам за укладеними договорами комісії.

Про відсутність реального характеру відповідної операції свідчать доводи податкового органу з посиланням на акт ДПІ у Соломянському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Реал Інвест" від 06.09.2012 року № 803/22-317/36088493, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Інвест" за юридичною адресою відсутнє; інформація про наявні складські приміщення, транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутня; відсутні первинні та бухгалтерські документи та не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Реал Інвест" до контрагентів-покупців.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входить до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту сум витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей можуть створювати лише реально вчинені господарській операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивач не надав суду належних доказів реальності постачання товару від ТОВ "Реал Інвест". Відтак, видаткова та податкова накладна, були видані ТОВ "Реал Інвест", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту березня 2010 року на суму 7619 грн.

Доводи позивача про порушення відповідачем порядку призначення перевірки не спростовують факту встановленого порушення. Суд зазначає, що наказ про проведення перевірки від 18.01.2013 року № 286 позивачем не оскаржувався, керівник позивача підписав направлення на перевірку та допустив посадових осіб Кременчуцької ОДПІ до перевірки (а.с. 97-101).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000052205/299 від 21.02.2013 року прийняте на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арніка" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2013 року.

Суддя С.С. Сич