Ухвала суду № 31479455, 21.05.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП,03110,м.Київ, вул..Солом*янська, 2-А

Сп. № 22- 796/2763 Головуючий у 1- ін..: Савлук Т.В. Доповідач : Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючої - Слободянюк С.В.

суддів - Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.,

при секретарі - Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4 і просила на її користь стягнути 9560 грн. неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за період починаючи з 01 липня 2011 року та витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року відмовлено в задоволені позову.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про часткове скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 9560 грн. неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за період починаючи з липня 2011 року.

В судовому засіданні представники ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення(а.с. 97).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи наданими в суді апеляційної інстанції, що на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 вересня 2011року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задоволено. Присуджено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття, аліменти в розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 05 липня 2011 року, (а.с.8)

26 серпня 2012 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Рибалко І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №2-3001, який видано Дніпровським районним судом міста Києва 25 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400,00 грн. щомісячно, яке відкрите на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 26 липня 2012 року (а.с 90).

28 листопада 2012 року постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції Янковською У.В. постановлено внести зміни до дати винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП « 33612050 а саме: замість 26 серпня 2012 року зазначити 27 липня 2012 року» (а.с 81).

Відповідно даних, які викладені у Довідці - розрахунку заборгованості по аліментах, яка надана Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 29 серпня 2012 року (вих. №31976), по виконавчому листу №2-3001 виданого Дніпровським районним судом міста Києва 27 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 400,00 грн. щомісячно, заборгованість по аліментам станом на 01 серпня 2012 року становить 4800,00 грн. (а.с.11)

Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Суд першої інстанції правильно зазначав, відповідно до наданого позивачем розрахунків пені за прострочення :плати аліментів, яка розрахована позивачем за період з 01 липня 2011 року 31 грудня 2011 року в розмірі 6988,00 грн., та за січень 2012, за виключенням лютого 2012 року, по липень 2012 року в розмірі 2572,00 грн., оскільки згідно з положеннями Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст.196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому проводилося стягнення аліментів, у зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Як роз'яснено у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Так, відповідно до заявлених позовних вимог позивачем пред'явлено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача, що розрахована позивачем за період з 01 липня 2011 року по липень 2012 року, в той час як виконавчий лист №2-3001, який виданий Дніпровським районним судом міста Києва 25 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 400,00 грн. щомісячно, пред'явлено стягувачем до примусового виконання 26 липня 2012 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 26 серпня 2012 року.

В той же час, пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішення суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду, така правова позиція з питання застосування положень ст.196 Сімейного кодексу України в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, висловлена в Інформаційному листі Голови судової палати з цивільних справ Верховного Суду України ОСОБА_10 від 25 листопада 2009 року за вих. №6.3-2009.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.

Судом апеляційної інстанції досліджено копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 33612050 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 Матеріали виконавчого провадження не містять даних на підтвердження того, що державним виконавцем відповідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» належним чином повідомлявся відповідач про суму заборгованості та про строк її погашення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка наданим доказами висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: