Ухвала суду № 31478695, 23.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. справа № 2а-0470/1711/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта господарювання фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № 2а-0470/1711/12 за позовом Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції до Суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Суб'єкта господарювання фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 1 880,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції до Суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій задоволено повністю. Стягнуто з Суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1 880,00 грн., які підлягають зарахуванню на наступні бюджетні реквізити: штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення наявні в матеріалах справи, поважних причин неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку, передбаченому ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.10.2010 року Верхньодніпровською ОДПІ було проведену перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідача, а також додержання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі по тексту Закон України №481/95-ВР).

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №0166/04/16/23/НОМЕР_1 від 19.10.2010 року, яким виявлено та зафіксовано порушення:

- п 9 п. 10, п.11, ст.З р.ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 1 червня 2000 року № 1776-ПІ (далі по тексту Закон України № 1776-111), не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків, не забезпечено зберігання контрольних стрічок, проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів;

- п. 1.2, п.2.2, п 2.6 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого Постановою НБ України від 15.12.2004 року №637 (не оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів).

На підставі зазначеного акту Верхньодніпровською ОДПІ, було сформовано та вручено відповідачу особисто під розпис рішення про застосування фінансових санкцій №0011912303 від 02.11.2010 року на суму 775грн. 00коп. (на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки") рішення про застосування фінансових санкцій №0011902303 від 02.11.2010 року на суму 1105грн. 00коп. (на підставі п.4, п.6 ст.17 Закону України №1776-111 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Відповідач отримав рішення про застосування штрафних санкцій 21.11.2010 року, що підтверджується особистим підписом на корінці рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С".

Вищеозначене рішення відповідачем у встановленому порядку оскаржене не було. Сума узгодженого зобов'язання не сплачена.

Згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (в редакції на час винесення рішення від 07.09.2001р.) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суми фінансових санкцій, визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з пп.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на момент розгляду справи рішення про застосування фінансових санкцій №0011912303 від 02.11.2010 року на суму 775грн. 00коп. та рішення про застосування фінансових санкцій №0011902303 від 02.11.2010 року на суму 1105грн. 00коп. є чинними, відповідачем не оскаржені, тому підлягають виконанню.

Виходячи з доводів апеляційної скарги та вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Суб'єкта господарювання фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року у справі № 2а-0470/1711/12 за позовом Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції до Суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова