Ухвала суду № 31478587, 21.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. справа № 2а-840/10/0442

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області на постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Прокурора Томаківського району Дніпропетровської області до Відділу Державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Томаківського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання постанови про закриття виконавчого провадження незаконною та скасування.

Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю рішенням відповідача щодо закриття викоавчого правадження оскільки не враховано норми ст. 194 СК України.

Постановою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2010р. позов задоволено.

Відповідач на вказане рішення суду поадав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обгрунтована додержанням відповідача при прийняття оскарженого рішення норм ст.ст. 35, 42 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні прокурор щодо апеляційної скарги заперечив у її задоволенні просив відмовити.

Представник Відповідача до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши прокурор, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою звернення до суду слугувало відхилення відповідачем протесту прокурора.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа А-11 виданого 29 березня 1994 року Томаківським районним судом відділу ДВС Томаківського РУЮ примусово стягувалися аліменти з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття.

28.04.2010р. державним виконавцем відповідача прийнято постанову про закриття виконавчого провадження у зв язку з закінченням строку по виконанню виконавчого документу (досягнення дитиною повноліття).

На момент закриття провадження за боржником існувала невиплачена заборгованість із виплати аліментів в сумі 15010 гривень 40 копійок.

Положенням ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», встановлені строки здійснення виконавчого провадження, одним із якого є закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 37 цього Закону.

Так, згідно п. 6) ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення.

Згідно п. 8) ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено також одну із умов закриття виконавчого провадження у разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника.

Слідуючи пп.. 7.5.10 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги прокурора.

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Прокурора Томаківського району Дніпропетровської області до Відділу Державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання незаконною та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова