Ухвала суду № 31478573, 22.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1335/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Якимчук В.І.

відповідача: Раздіковської І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Нічлава" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що Вінницькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року ТОВ «Нічлава», за наслідками якої складено акт №42/15-212/30164678 від 17.01.2013 року. На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0001841600 від 05 лютого 2013 р. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Вінницькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року ТОВ «Нічлава», за наслідками якої складено акт №42/15-212/30164678 від 17.01.2013 року (а. с. 6-7).

В ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог п. 54.1 ст. 54, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Так, в Акті вказано, що ТОВ «Нічлава» в додатку №1 до звітної податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року проведено коригування податкових зобов'язань по контрагенту ПАТ «Модуль» податкових накладних №138 від 04.08.2008року, №188 від 26.11.2008 року на загальну суму 33333,00 грн. (ПДВ). Реєстрація контрагента як платника ПДВ скасовано 24.10.2012 року, в зв'язку з чим право на нарахування податку та складання податкових накладних такому платнику не надається, що передбачено ст. 183 Податкового кодексу України. Окрім того, ТОВ «Нічлава» здійснено коригування податкових накладних, виписаних в 2008 році, термін давності яких перевищує 1095 днів, чим порушено п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 256 Цивільного кодексу України.

На підставі висновків акту Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0001841600 від 05 лютого 2013 р. (а. с. 8), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем - 33333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8333,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги ТОВ "Нічлава" - без задоволення.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що порядок корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту внаслідок повернення коштів передбачено ст. 192 Податкового кодексу України.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п. 192.1.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно п. 192.3. ст. 192 Податкового кодексу України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2012 року позивачем проведено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з контрагентом ПАТ «Модуль» згідно з податковою накладною №138 від 04.08.2008 року (а. с. 15 ) та №188 від 26.11.2008 (а. с. 17) року на загальну суму 33333,00 грн., про що зроблено запис в додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

ПАТ «Модуль» було подано позов до Господарського суду Вінницької області про стягнення боргу з ТОВ «Нічлава». Повернення коштів, які були отримані в якості авансу в сумі 200000,00 грн., здійснено відповідно до мирової угоди, яка досягнута між ТОВ «Нічлава» та ПАТ «Модуль» 23.02.2012 року та затверджена ухвалою Господарського суду Вінницької області 28.02.2013 року у справі №3/63/2011/5003.

ПАТ «Модуль» відступив право вимоги боргу від ТОВ «Нічлава» до ТОВ «Модуль-Україна» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.03.2012 року №21/096.

З огляду на встановлені обставини колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що норми Податкового кодексу України не обмежують у строках проведення коригування сум податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, надіслання розрахунку коригування податку та відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період результатів такого перерахунку. Відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем безпідставно.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 травня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.