Постанова № 31478547, 22.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/586/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Кіцманська МДПІ звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивовано тим, що працівниками Кіцманської МДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.08.2008 р. по 31.12.2011 р. з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, про що складено акт від 12 липня 2012 року №001062/791/1700/НОМЕР_1. На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 року №0010431700 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3373, 85 грн. Оскільки зазначена сума не сплачена добровільно, просили стягнути її в судовому порядку.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Представник відповідача про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв. Позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 18 листопада 2008 року Оршовецькою сільською радою видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серія ЧВ №6/1-14 001556 .

31 липня 2008 року між ОСОБА_2 (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.(покупець) укладено договір купівлі-продажу права власності на майнові права засвідчені майновим сертифікатом. Згідно зазначеного договору продавець продав, а покупець купив належне продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна СВК "Агрофірма "Оршівська", відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників від 17.04.2001 року, частка якого визначена в розмірі 12158 грн.

25 лютого 2011 року Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області надіслала листа начальнику Державної податкової інспекції у Кіцманському районі в якому зазначила, що Шепетівською ОДПІ в період з 19.04.2010 року по 19.05.2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", перевірений період становить з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року.

Згідно листа ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" 24 липня 2008 року уклала договір комісії №1 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 про те, що останній зобов'язується за дорученням ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", за винагороду вчинити угоди з купівлі у співвласників майнових паїв (належних майнових прав на пайове майно) СВК "Агрофірма"Оршівська". В подальшому згідно вищевказаного договору комісії ВАТ «Шепетівська реалбаза хлібопродуктів» перераховано на рахунок ПП ОСОБА_4 кошти для проведення закупівлі майнових паїв у громадян .

Посадовими особами Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб - фізичної особи ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт перевірки №001062/791/1700/НОМЕР_1 від 12 липня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.08.2008 року по 31.12.2011 року. Перевіркою виявлено порушення пункту 179.1 ст.179 Податкового кодексу України, п.п. а) п.18.1 ст.18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-ІV, та донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі - 3373,85 грн.

На підставі зазначеного акту позивачем 19 липня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0010431700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 3373,85 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що правові засади оподаткування доходів фізичних осіб визначено Законом України від 22.05.2003р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі-Закон №889), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону №889 загальний оподатковуваний дохід це - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Згідно п.п.4.3.18 п.4.3 ст.4 Закону №889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що право власності на майновий пай, засвідчений майновим сертифікатом Серія ЧВ №6/1-14 001556, набуто відповідачем не в процесі приватизації, а внаслідок спадщини. Отже, кошти в сумі 22492,00 грн., які отримані відповідачем згідно договору купівлі-продажу права власності на майнові права, в розумінні п.1.6 ст.1 Закону №889 є оподатковуваним доходом, та не підпадають під визначення п.п.4.3.18 п.4.3 ст.4 Закону №889, оскільки, як зазначалось вище корпоративні права на майно набуті відповідачем в спадщину, а не в процесі приватизації.

При цьому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у відповідача юридичних підстав для сплати зазначеного податку, не врахувавши наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що 19 липня 2012 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0010431700, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідачу з податку з доходів фізичних осіб на суму 3373,85 грн.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, а тому сума заборгованості є узгоджено .

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом на виконання вказаної норми було надіслано податкову вимогу №1 від 08.08.2012 року.

За таких обставин, судом першої інстанції необґрунтовано прийнято рішення про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки доводи суду стосуються правомірності прийняття позивачем рішень про збільшення грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, при цьому предметом позову було визначено стягнення податкового боргу, а не визнання протиправним рішення податкового органу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність у відповідача податкового боргу підтверджується матеріалами справи, а тому заявлений податковий органом адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1,АДРЕСА_1 ) кошти за податковим боргом в сумі 3373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 85 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.