Ухвала суду № 31478428, 22.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/970/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віват" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Приватного підприємства "Віват" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податку , -

В С Т А Н О В И В :

Кам'янець-Подільська ОДПІ звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до ПП "Віват" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Позовні вимоги мотивовано тим, що підприємством не сплачено належну суму податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, а заходи, вжиті податковим органом не призвели до погашення наявного податкового боргу. Тому просили надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 73870,88 грн. за рахунок майна платника податків ПП "Віват", що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 р. присуджено стягнути з приватного підприємства "Віват", код ЄДРПОУ 30171444, на користь Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції в дохід Державного бюджету України 73870 грн. 88 коп. заборгованості з рахунків платника податків у банках, обслуговуючого такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р. вказану постанову залишено без змін.

Позивачем 01.11.2012 р. було прийнято рішення № 48 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки, яка належить платнику податків, у зв'язку з цим були надіслані інкасові доручення в установи банків, у яких на ім'я підприємства відкриті рахунки.

Крім цього, від директора ПП «Віват» до Кам'янець-Подільської ОДПІ надійшов лист №1 від 14.01.2013р., в якому зазначено про те, що ПП «Віват» протягом 2012-2013 років не веде господарської діяльності і станом на 10.01.2013 року залишок в касі підприємства і у касовій книзі складає 0,00 грн.

Враховуючи відсутність будь-яких дій платника податку щодо сплати вказаної суми податкового боргу за Приватним підприємством "Віват" рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 73870,88 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що пунктом 95.3 ст. 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Кам'янець-Подільською ОДПІ у державному реєстрі обтяжень рухомого майна 14.02.2011 р. зареєстровано податкову заставу згідно Акту опису майна №2 від 09.02.2011 р. та податкову заставу згідно Акту опису майна №4 від 11.05.2012 р., яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.05.2012 р.. Також у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 21.05.2012 р. зареєстровано заміну предмету податкової застави згідно акту опису майна №5 від 11.05.2012 р.

Позивачем використані всі заходи по отриманню податкової заборгованості, окрім цього, у судовому засіданні представником позивача доведено наявність податкового боргу, та відсутність коштів на розрахункових рахунках відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Враховуючи, що за відповідачем рахується податковий борг, який є узгодженим, однак не сплачений, кошти для стягнення відсутні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віват", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.