Ухвала суду № 3147737, 31.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

31 «липня» 2008 р.                                                                                            Справа № 9/310-НА

                                                                                                                                   к/с № К-22967/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Конеюшко К.В.Ланченко Л.В.Пилипчук Н.Г.Степашко О.І.при секретарі Ликовій В.Б.за участю представників сторінпозивача:Джурбій В.М. дов. від 01.07.2008р. № 01/07відповідача:Олійник В.І., дов. від 07.07.2008р. №15040/10/10-018

Совецький В.С., дов. від 29.07.2008р. №18533/10/10-018розглянувшиу відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постановуГосподарського суду Хмельницької області від  31.01.2006р.та ухвалу Житомирського апеляційного господарського судувід 27.04.2006р.у справі№ 9/310-НАза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Едпол»доКам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької областіпроскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» (надалі – позивач, ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол») звернулось до господарського суду Хмельницької області із позовом до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (надалі – відповідач, Кам’янець-Подільська ОДПІ,) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Постановою господарського суду Хмельницької області (суддя – Олійник Ю.П.) від 31.01.2006 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя – Горшкова Н.Ф., судді: Голубєва Г.К., Майор Г.І.) від 27.04.2006р. у справі № 9/310--НА позов ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» задоволено повністю, скасовано рішення Кам’янець-Подільської ОДПІ від 06.12.2005р. № 0000662343/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 440410,50 грн., стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 3,40 грн. витрат по оплаті державного мита.

Вказані судові рішення мотивовано тим, що під поставкою імпортованого товару, у розумінні норм законодавства України, є факт перетину товаром митної території України, за таких обставин, грунтуючись на тому, що у ході розгляду справи встановлено, що перерахування коштів на виконання умов контракту позивачем здійснено 07.07.2005р., а товар надійшов на митну територію України 03.10.2005р., то висновки податкового органу щодо порушення позивачем 90-денного строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» є помилковими, з огляду на що, застосування штрафних (фінансових) санкцій, на підставі ст. 4 вказаного нормативно-правового акту, здійснено необгрунтовано.     

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Кам’янець-ПодільськаОДПІ, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, з підстав порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Житомирської області від 31.01.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 9/310 «НА» та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу Кам’янець-ПодільськоїОДПІ, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів необгрунтованості та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, залишивши оскаржувані судові рішення без змін. 

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Кам’янець-ПодільськоюОДПІпроведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань своєчасності розрахунків по імпортному контракту з фірмою «DeltaBrandsInc», США за період з 07.07.05р. по 01.12.05р. та складено акт від 01.12.05р. №341220/33168743.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, відповідачем встановлено, що на момент проведення перевірки по оплатах по імпортному контракту від 02.10.2004р. № 09-29-04 наявна прострочена заборгованість, так як згідно ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується проставленням відтиску штампа на СМR, товаросупровідних документах і означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов'язковій наявності ВМД типу ІМ-40. В порушення цієї норми, відповідачем встановлено перевищення позивачем 90 денного терміну надходження імпортної частини з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції.

На цій підставі, податковим органом, відповідно до ст. 4 вказаного закону нараховано позивачу пеню згідно Розрахунку (Додаток № 1 до акту перевірки). В останньому враховано, що 90 денний термін по оплаті 07.07.05р. збіг 05.10.05р. Тому з 06.10.05р. по 01.12.05р. (день здійснення перевірки) за 57 днів прострочення складає суму у розмірі 510 000,00 дол. США при курсі 1-5,05 грн. з розрахунку 0,3 % нараховано 440 410,50 грн. пені.

За наслідками перевірки, відповідачем прийнято рішення №0000662343/0 від 06.12.05р. про застосування штрафної санкції за кодом платежу «23030201» у розмірі 440 410,50 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно ст. 2 цього Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як встановлено у ході розгляду справи, позиція відповідача грунтується на тому факті, що законодаство України кореспондує дату імпорту товару з фактом оформлення ВМД типу ІМ-40.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, виходячи з встановлених у справі фактичних обставин, які сторонами не оспорються, погоджується із правовою позицією господарських судів першої та апеляційної інстанцій, в частині встановлення моменту імпорту товару на митну територію України, у розуміннні вимог чинного законодавства України, а саме.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами і доповненнями) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України» визначається також нормами Митного кодексу України від 11.07.2002р. із змінами та доповненнями.

Зокрема, згідно п. 2 ст. 1 Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також міститься у п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, відповідно до якого пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Статтею 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

З правового аналізу наведених норм вбачається вірним висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що під поставкою імпортованого товару, слід вважати факт ввезення товару на митну територію України.

Крім того, господарськими судами обгрунтовано взято до уваги, що пунктом 1 Положення про вантажну митну декларацію, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, встановлено, що вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому згідно п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затв. наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за № 443/2247 із змінами і доповненнями, для визначення митної вартості товару встановлено також момент перетину митного кордону, а саме: б) при морських і річкових перевезеннях: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту.

Враховуючи викладене, обгрунтованим є висновок, що оформлена ВМД типу ІМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

У оскаржуваних судових рішення встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товар за контрактом від 02.10.2004р. № 09-29-04 від нерезидента фірми «DeltaBrandsInc» (США) надійшов на митну територію України 03.10.05р. (відмітка Чорноморської регіональної митниці) згідно ВМД ІМ -74 та знаходився під митним контролем з 03.10.05р. ,що підтверджується товаросупровідними документами (міжнародна-товаро транспортна накладна (СМR), зокрема № 125 (а.с 47-48), на якій проставлено відмітки митниці 03.10.2005р. «під митним контролем».

Відповідно до зазначеної ВМД ІМ -74, складеної при перетині митного кордону, товар надійшов 03.10.2005р. та 05.10.2005р., взятий Подільською регіональною митницею під митний контроль.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обгрунтованим висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій в частині, що датою поставки імпортованого товару для застосування положень ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті», слід вважати факт ввезення товару на митну територіїю України та перебування товару під митним контролем, підставою для якого в режимі імпорту – є наявність на товаросупровідних документах відтиску штампу «під митним контролем».

Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та підтверджується матеріалами справи, відповідачем обгрунтованість власних тверджень про порушення позивачем вимог ст.ст. 2-4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» доведена не була.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарських судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі № 9/310-«НА», Господарський суд Хмельницької області та Житомирський апеляційний господарський суд дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Таким чином, касаційна скарга Кам’янець-Подільської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2006р. та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 9/310-НА – без змін. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кам’янець-Подільської об’єднаної податкової інспекції на постанову Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 9/310-НАзалишити без задоволення.

2 Постанову Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. у справі № 9/310-НАзалишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                                             О.М. Нечитайло

Судді:                                                                                                      К.В. Конюшко

                                                                                                                 Л.В. Ланченко

                                                                                                                 Н.Г. Пилипчук

                                                                                                                 О.І. Степашко

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар                                                                    В.Б. Ликова