Ухвала суду № 3147635, 24.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

24 «липня» 2008 р. Справа № 10/325н-ад

к/с № К-34652/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Конюшко К.В.Ланченко Л.В.Пилипчук Н.ГСтепашко О.І.розглянувшиу попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»на постановуГосподарського суду Луганської області від01.08.2006р.та ухвалу Луганського апеляційного господарського судувід03.10.2006р. у справі№ 10/325н-адза позовомВідкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»доДержавної податкової інспекції у м.Лисичанськупровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ

Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» (надалі позивач, ВАТ «Лисичанськвугілля») звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у м.Лисичанську (надалі відповідач, ДПІ у м. Лисичанську) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську від 28.07.2005 р. №0000212602/0.

Постановою Господарського суду Луганської області (суддя Мінська Т.М.) від 01.08.2006 р., яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Журавльова Л.І., судді: Л.В. Іноземцева, Л.Л. Лазненко) у справі №10/325н-ад позов задоволено частково, визнано частково нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Лисичанську від 08.07.2005 р. №0000212602/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 549 грн. 39 коп. і застосування штрафних санкцій в сумі 774 грн. 69 коп., в решті в задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Лисичанськвугілля» державне мито в сумі 1,70 грн.

Вказані судові рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, мотивовані встановленням обставин, що свідчать про обгрунтованість висновків податкового органу в частині встановлення порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо підстав для задоволення позовних вимог, то судами зазначено, що в силу пп. 5.1.15 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», послуги з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

ВАТ «Лисичанськвугілля», не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення вказаними судовими інстанціями норм матеріального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Луганської області від 01.08.2006р., ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. у справі № 10/325н-ад та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач надав письмові заперечення на вказану касаційну скаргу, за змістом яких, проти вимог ВАТ «Лисичанськвугілля» заперечує з підстав необгрунтованості останніх та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у м. Лисичанську здійснено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість Шахти ім. Д.Ф. Мельникова ВАТ «Лисичанськвугілля» за період з 01 липня 2004 року по 31 травня 2005 року, за результатами якої складено акт від 27 липня 2005 року №67/26-02/32359108.

Па підставі акту перевірки від 27.07.2005 р. №67/26-02/32359108, відповідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1, п.4.5 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у м. Лисичанську прийнято податкове повідомлення-рішения від 28.07.2005 р. №0000212602/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 73 207 грн. 50 коп., у тому числі 48805,00 грн. - основний платіж, 24 402 грн. 50 коп. - штрафні санкції.

За результатами перевірки встановлено наступні порушення ВАТ «Лисичанськвугілля»:

- п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в тому числі:

на загальну суму 1549 грн. 39 коп. від наданих послуг на поховання,

на суму 1174 грн. 95 коп. від послуг по підвозу вугілля робітникам шахти,

від реалізації санаторно профілактичних путівок робітникам шахти на суму 3161 грн. 25 коп.,

в результаті арифметичної помилки на суму 233 грн. 81 коп.

- п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит, в тому числі:

на суму 9 721 грн. 89 коп. в результаті відсутності податкової накладної № 7009 від 30 липня 2004 року, зазначеної в книзі обліку придбання за №360.

на суму 528 грн. 14 коп. в результаті того, що помилково двічі включено податкову накладну № 251 від 28 серпня 2004 року (запис в книзі обліку придбання № 361 і № 375).

- п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податкові зобов'язання на суму 32 436 грн. 06 коп., в результаті непроведення коригування податкових зобовязань по наданим Управлінням по збуту вугілля ДХК «Лисичанськвугілля» на адресу шахти розрахункам коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних на суму кредиторської заборгованості, по яким минув строк позовної давності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.

Відповідно п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції правильно зазначено, що на момент здійснення спірної операції, діяла редакція п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість» від 16.01.2003 р. №469-ХІV, якими доповнено п. 4.5. ст. 4 Закону частиною третьою, згідно якої правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом.

Тобто, на підставі викладеної норми, покупець (в даному випадку позивач) здійснює коригування не самостійно, а в порядку визначеному законодавством.

Механізм коригування сум податкових зобовязань, згідно п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», визначений пп. 20-31 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2001 р. за №674/5865. Згідно п.п. 20, 23, 27, 28, вказаного порядку при перерахунку нарахованого податку, виключно продавець виписує коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в двох екземплярах, оригінал якої продавець передає покупцю.

На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає нормативно обгрунтованою позицію господарських судів першої та апеляційної інстанцій, в частині висновку щодо порушення позивачем вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку із чим, останнім занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 32436,06 грн.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України також погоджується із висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування пп. 5.1.15 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме.

Відповідно до п.п. 5.1.15. п. 5.1. ст. 5 вказаного закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість послуги з поховання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Господарським судом Луганської області та Луганським апеляційним господарським судом обґрунтовано зроблено висновок про неправомірність нарахування податковим органом податкового зобов'язання на загальну суму 1 549 грн. 39 коп. від наданих послуг на поховання та визнано оспорюване податкове повідомлення-рішення нечинним у цій частині.

В іншій частині позовних вимог, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що позивач не спростував висновки податкового органу щодо решти порушень та вказує на необґрунтованість прийняття ДПІ у м. Лисичанську оспорюваного податкового повідомлення-рішення лише з формальних підстав.

Відповідно до касаційної скарги ВАТ «Лисичанськ вугілля», то в даній частині судові рішення позивачем не оскаржуються.

Частиною другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 10/325н-ад господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга ВАТ «Лисичанськвугілля» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Луганської області від 01.08.2006р. та ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. у справі № 10/325н-ад - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на постанову Господарського суду Луганської області від 01.08.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. у справі № 10/325н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Луганської області від 01.08.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. у справі № 10/325н-ад залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар Ликова В.Б.