Ухвала суду № 3147627, 24.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

24 січня 2008 р.                                                                                  Справа № 26.07.2002/378-АП-06

                                                                                                                                         к/с № К-10463/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Конюшко К.В.Ланченко Л.В.Пилипчук Н.Г.Степашко О.І.при секретарі судового засідання Ликовій В.Б.за участю представників сторін:позивача:не з’явилисьвідповідача:не з’явилисьрозглянувшиу відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсонна постановугосподарського суду Херсонської області від18.12.2006 р.та ухвалуЗапорізького апеляційного господарського судувід  11.04.2007 р.у справі№ 2/378-АП-06 за позовомПриватного підприємства “Вікторія”доДержавної податкової інспекції у м. Херсонпровизнання нечинними платіжних вимог

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Вікторія” (надалі - позивач, ПП “Вікторія”) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Херсон (надалі – відповідач, ДПІ у м. Херсон) про визнання нечинними платіжних вимог.

Постановою Господарського суду Херсонської області (суддя Скобєлкін С.В.) від 18.12.2006 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Хутірний В.М. судді Кричмаржевський В.А., Радченко О.П.) від 11.04.2007 року у справі № 2/378-АП-06 позовні вимоги задоволено. Так, визнано протиправними та нечинними платіжні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсон від 10.10.2006 року № 1/1495 на суму 277 477,30 грн. та від 27.11.2006 року № 2/1732 на суму 428 371,30 грн.; зобов’язано відповідача привести дані особового рахунку Приватного підприємства “Вікторія” у ДПІ у м. Херсон у відповідність з його декларацією шляхом здійснення заліку від’ємного значення ПДВ за рахунок бюджетного відшкодування у вересні 2006 року.

Вказані судові рішення обґрунтовані тим, що у позивача відсутній податковий борг за  спірними податковими векселями, оскільки ПП “Вікторія” було дотримано порядок погашення податкових векселів за рахунок бюджетного відшкодування, а, тому, відповідно, податкові вимоги ДПІ у м. Херсон направлені позивачу - неправомірно.

Державна податкова інспекція у м. Херсон, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Херсонської області від 18.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року у справі № 2/378-АП-06 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Зазначена касаційна скарга мотивована тим, що Господарським судом Херсонської області та Запорізьким апеляційним господарським судом при прийняті оскаржуваних судових рішень порушено норми матеріального права, а саме, суди не взяли до уваги, що платник податку має право на погашення податкового векселя за рахунок бюджетного відшкодування, відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, лише, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по векселю.

ПП “Вікторія” письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надало.

Представники сторін у судове засідання суду касаційної інсмтанції не з’явились, щодо причин не явки суду касаційної інстанції не пояснили, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ПП “Вікторія” (ідентифікаційний код 31369329) 26.07.2001 року зареєстровано Виконавчим комітетом Херсонської міської ради як юридична особа, а 26.01.2004 року отримало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

04.09.2006 року, 07.09.2006 року та 15.09.2006 року ПП “Вікторія” Державній податковій інспекції у м. Херсон були видані податкові векселі № АА 0261583 на суму 164 306,80 грн., № АА 0261584 на суму 113 170,50 грн. та № АА 0261585 на суму 150 894,00 грн. відповідно; а всього на суму 428 371,30 грн., з терміном погашення - 14.10.2006 року.

18.09.2006 року ПП “Вікторія” звернулось до ДПІ у м. Херсон з проханням погасити перераховані вище податкові векселі за рахунок бюджетного відшкодування, яке було викладено в листі № 87.

У жовтні 2006 року ПП “Вікторія” подало до ДПІ у м. Херсон податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, відповідно до якої залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, склав 553 455,00 грн.

10.10.2006 року ДПІ у м. Херсон направило позивачу першу податкову вимогу № 1/1495, відповідно до якої сума податкового боргу ПП “Вікторія” з податку на додану вартість станом на 09.10.2006 року склала 277 477,30 грн.

27.11.2006 року ДПІ у м. Херсон було направлено позивачу другу податкову вимогу № 2/1732, відповідно до якої сума податкового боргу ПП “Вікторія” з податку на додану вартість станом на 27.11.2006 року склала 428 371,30 грн.

Станом на 27.11.2006 року податкові векселі № АА 0261583 на суму 164 306,80 грн., № АА 0261584 на суму 113 170,50 грн. та № АА 0261585 на суму 150 894,00 грн. не погашені, внаслідок чого на особовому рахунку ПП “Вікторія” обліковується податковий борг (недоїмка) за зобов'язаннями по податковим векселям в сумі 428 371,30 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі – Закон № 168).

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону № 168, з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом. Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Отже, платники податку можуть надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання за умови, по-перше, оформлення митної декларації, по-друге, наявності у платника податку підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.

Як визначено пп.. 7.7.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається з поданої позивачем до ДПІ у м. Херсон податкової декларації за вересень 2006 року, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 553 455,00 грн.

При цьому, дана сума є узгодженою, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181), з дня подання податкової декларації. Суми ПДВ до сплати у зазначеній декларації відсутні.

Отже, сума бюджетного відшкодування ПП “Вікторія” більша ніж сума зобов’язання за векселями № АА 0261583 на суму 164 306,80 грн., № АА 0261584 на суму 113 170,50 грн. та № АА 0261585 на суму 150 894,00 грн. Тобто, позивачем було дотримано порядок погашення податкових векселів за рахунок бюджетного відшкодування.

Крім того, аналогічні положення містить Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р. № 1104 (надалі – Порядок), відповідно до п.п. 6, 7 якого, видача податкового векселя здійснюється за бажанням платника податку на додану вартість. Векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція) за місцем реєстрації векселедавця як платника податку на додану вартість. Податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, тобто на суму податку на додану вартість, яка нарахована і має бути сплачена при імпорті товарів на митну територію України. Вартість товарів для цілей визначення суми податку, належної до сплати, визначається відповідно до пункту 4.3 Закону № 168.

Пунктом 19 Порядку також встановлено, що якщо платнику податку на дату подання податкового векселя органові митного контролю органом державної податкової служби підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша від суми зобов'язання за векселем, платник податку має право включити суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком. Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

Відповідно до податкової декларації за жовтень 2006 року суму податкового кредиту зменшено на суму погашення спірних податкових векселів за рахунок бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Херсоні не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 КАС України, на підтвердження того, що сума бюджетного відшкодування, зазначена позивачем в податковій декларації за жовтень 2006 року є непідтвердженою.

Аналізуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у позивача податкового боргу за спірним податковими векселями та незаконність направлення останньому  податкових вимог.

Разом з тим, відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону № 2181, контролюючими органами є, зокрема, митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові векселі погашені Херсонською митницею, про що свідчать штампи митниці на зворотній стороні цих векселів, із зазначенням дати погашення, що також підтверджує відсутність податкового боргу за спірними векселями.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, відповідно до яких податкове зобов’язання з податку на додану вартість, визначене у податкових вимог, направлених ДПІ у м. Херсоні ПП “Вікторія” відсутнє, а податкові вимоги є незаконними та необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі № 2/378-АП-06 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Херсон підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Херсонської області від 18.12.2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року у справі № 2/378-АП-06 – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2211 223, 225, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсон на постанову господарського суду Херсонської області від 18.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року у справі № 2/378-АП-06 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Херсонської області від 18.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року у справі № 2/378-АП-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                                                  О.М. Нечитайло

Судді:                                                                                                          К.В. Конюшко

                                                                                                                     Л.В. Ланченко

                                                                                                                     Н.Г. Пилипчук

                                                                                                                     О.І. Степашко