Рішення № 31475920, 21.05.2013, Василівський районний суд Запорізької області

311/173/13- ц

21.05.2013

Справа № 2/311/209/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м.Василівка

Василівський районний суд у складі: головуючого судді Кочевої І.В. при секретарі - Воропай Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу (позов №1); за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», за участю третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, органу опіки та піклування Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, служби у справах дітей Василівської РДА Запорізької області; прокурора Василівського району Запорізької області; приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, Державної реєстраційної служби Василівського РУЮ про визнання недійсним договору іпотеки та зобовязання вчинити дії (позов №2); за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк», за участю третіх осіб: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів (позов №3),-

В С Т А Н О В И В :

Позов №1

Позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» 17 січня 2013 року звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.2-4, 46-48), а саме на належний ОСОБА_1 житловий будинок по вул.Чкалова,138 в с.Підгірне Василівського району Запорізької області та виселення осіб, що у ньому проживають для задоволення вимог банку за кредитним договором № ZPVAGA00002475 від 28 березня 2007 року, укладеного з ОСОБА_7, який помер 22 квітня 2008 року.

До початку розгляду справи по суті, скориставшись своїм правом, відповідно до ст.31 ЦПК України, позивач змінив предмет та підставу позову, уточнив свої позовні вимоги ( 244-226) просить суд стягнути з відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 1217 грн. 08 коп. та покласти на них судові витрати. Судовому розгляду підлягають саме ці позовні вимоги позивача, які обґрунтовані тим, що 28 березня 2007 року банком з ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № ZPVAGA00002475, за яким позичальник отримав кредит. На теперішній час зобовязання позичальника за кредитним договором не виконані повністю, не погашено борг в сумі 1217 грн. 08 коп. 22 квітня 2008 року позичальник ОСОБА_7 помер. На час відкриття спадщини після його смерті з ним постійно проживали разом у житловому будинку, що є предметом іпотеки, який укладався з метою забезпечення виконання кредитного договору по вул.Чкалова, 138 у с.Підгірне Василівського району Запорізької області батьки померлого : ОСОБА_1 і ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_3 та його неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Заяв про відмову від спадщини ніхто з них до нотаріальної контори не подав, а тому відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, відповідачі є такими, що прийняли спадщину. Посилаючись на ст.ст.608, 1218,1219 ЦК України позивач просить стягнути з усіх відповідачів несплачену суму боргу за кредитним договором в сумі 1217 грн. 08 коп. та покласти на них судові витрати. Також позивач просить повернути з держбюджету 13 грн. 34 коп. зайво сплаченого судового збору у звязку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Позов №2

ОСОБА_1, до зміни позивачем предмету та підстав позовних вимог, звернулася до суду з зустрічним позовом, який був прийнятий судом до розгляду з первісним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та уточнивши свої позовні вимоги (а.с.217-219), просить суд визнати недійсним договір іпотеки житлового будинку від 28 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі під номером №361, укладений нею з банком та зобовязати банк повернути їй отримані керуючою Василівським відділенням банку - ОСОБА_8, згідно акту приймання передачі від 28 березня 2007 року: технічний паспорт на вказаний вище будинок, свідоцтво про право власності на вказане домоволодіння, та витяг з реєстру прав власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент укладання договору іпотеки у житловому будинку, який є його предметом, були зареєстровані та мешкали її неповнолітні онуки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Договір іпотеки був укладений без дозволу органу опіки та піклування. Діти у вказаному будинку зареєстровані та мешкають і по теперішній час.

Позов №3

ОСОБА_3 заявила зустрічні позовні вимоги про стягнення на її користь з банку безпідставно отриманих від неї грошових коштів у розмірі: 18142 грн. 49 коп. ; 3% річних за користування її грошовими коштами в сумі 1264 грн. 60 коп.; 5000грн. на відшкодування моральної шкоди; покласти на банк судові витрати та стягнути на її користь 3000 грн. витрат на правову допомогу(а.с.133-135) Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_7 був її чоловіком, який за кредитним договором від 28 березня 2007 року отримав кредит у сумі 20000 грн. та добросовісно виконував свої зобовязання за договором. 17 квітня 2008 року ОСОБА_7 потрапив у ДТП та 22 квітня 2008 року помер. На її утриманні лишилися неповнолітні діти дві доньки: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 інвалід дитинства. Після поховання чоловіка вона звернулася до банку та повідомила керуючу Василівським відділенням банку ОСОБА_9 про смерть чоловіка, надала копію свідоцтва про його смерть та просила вирішити питання про відшкодування страхових виплат у звязку з настанням страхового випадку смерті чоловіка, життя якого було застраховано під час оформлення кредиту. За наполяганням керуючої відділенням банку вона стала сплачувати борг за кредитним договором, укладеним її чоловіком, проте спадкового майна після його смерті не отримувала. Протягом 4-х років вона вносила платежі на погашення боргу за кредитним договором. Після смерті чоловіка банком було піднято проценту ставку за кредитом. Задля отримання інформації про стан заборгованості за кредитним договором на початку 2011 року вона звернулася до банку, однак у наданні цієї інформації їй було відмовлено, що було мотивовано тим, що вона не є стороною кредитного договору. Після цього вона припинила вносити платежі для погашення боргу померлого чоловіка. Борг за кредитним договором вона сплачувала зі своєї заробітної плати, а після звільнення з роботи за рахунок отримуваної пенсії по інвалідності її доньки. На теперішній час їй стало відомо про звернення банку з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення за договором іпотеки. Вважає, що кошти, сплачені нею на погашення кредиту, отриманого чоловіком, за 2008 рік 2844 грн. 35 коп., за 2009 рік - - 5223 грн. 14 коп., за 2010 рік - - 5530 грн., за 2011 рік - 4040 грн. отримані банком безпідставно. Крім того, оскільки банк користувався її коштами, посилаючись на ст.ст. 536, 1214 ЦК України, просить окрім сплачених нею коштів стягнути з банку 3% річних в сумі - 1264 грн. 40 коп. Також ОСОБА_3 вважає, що банком їй було завдано моральної шкоди, оскільки її чоловік був єдиним годувальником сім`ї, після його смерті вона сама утримує двох дітей, знаходячись у тяжкому матеріальному стані, сплачувала банку кошти на погашення кредиту, вимушена була постійно позичати гроші, звертатися до юристів для надання правової допомоги, оскільки банк ігнорував її звернення. Також вона вимушена була витрачати

гроші на оплату правової допомоги, сплатила 3000 грн. гонорару адвокату за підготовку позовної заяви.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не зявився, суду надано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі: ОСОБА_1, яка є позивачем за зустрічним позовом, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та є позивачем за зустрічним позовом, також у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, суду надано заяви про розгляд справи без їх участі. Також подано заяву представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_10 про розгляд справи без її участі та без участі її довірительки.

Представник служби у справах дітей Василівської РДА у судове засідання не зявився, суду надано заяву про розгляд справи без його участі.

Прокурор, представник реєстраційної служби також у судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили.

Приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 подала суду заяву про розгляд справи без її участі, у судове засідання не зявилася.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наданих суду та наявних у справі доказів.

Дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за позовом банку задоволенню не підлягають; позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 та за позовом ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 березня 2007 року між банком та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № ZPVAGA00002475, за яким позичальник отримав кредит готівкою шляхом отримання в касі з 28 березня 2007 року по 27 березня 2017 року включно у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 22250 грн. з них: 20000 на споживчі цілі, а також 2250 грн. на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту.

Укладення договору підтверджено наявними у справі завіреними належним чином копіями анкети-заяви позичальника, кредитного договору, розпорядження про видачу кредиту, заяви на видачу готівки (а.с.13 -17).

Виконання договору було забезпечено іпотекою (а.с.18 29), що підтверджено копією договору іпотеки, заяви чоловіка іпотекодавця про згоду на укладення договору, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідками сільської ради, технічним паспортом на будинок.

Відповідно до нотаріальної справи по посвідченню договору іпотеки (а.с.186- 202), оригінал якої надавався для огляду суду нотаріусом ОСОБА_6 іпотекодавець ОСОБА_1 заявила нотаріусу (а.с.193, 197) про відсутність права користування житлом у малолітніх та неповнолітніх дітей. Також нотаріусу було надано довідку Підгірненської сільської ради (а.с.194) про те, що за вказаною вище адресою проживають та зареєстровані лише іпотекодавець та її чоловік ОСОБА_2

Проте відповідно до довідки та повідомлення Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, отриманих у звязку з розглядом судом цієї справи, (а.с.169, 211) станом на 28 березня 2007 року у будинку по вул.Чкалова, 138 в с.Підгірне Василівського району Запорізької області були зареєстровані та проживали фактично: власниця будинку - ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_11, її син - ОСОБА_7, невістка - ОСОБА_3, неповнолітні онуки: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які з реєстрації на час укладення договору іпотеки не знімалися.

23 квітня 2008 року позичальник ОСОБА_7 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть, яка надана суду позивачем (а.с.30).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.8-10) до смерті позичальник виконував свої зобовязання за кредитним договором належним чином та простроченої заборгованості не мав.

Вперше прострочена заборгованість за вказаним вище договором виникла у серпні 2008 року, що свідчить про те, що після смерті позичальника продовжувалось погашення заборгованості. З 01 лютого 2009 року, вже після смерті позичальника, як вбачається з розрахунку, банком було підвищено відсоткову ставку за кредитом, що було оформлено додатковою угодою у вигляді квитанції 28 лютого 2010 року (а.с.159).

23 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернулася до банку з письмовим повідомленням про смерть чоловіка ОСОБА_7, про те, що вона не отримала спадщину після його смерті та просила повідомити їй чи повинна вона надалі сплачувати за зобовязаннями померлого позичальника платежі за вказаним кредитним договором, повідомити розмір сплачених нею грошових коштів за кредитним договором за період після смерті чоловіка з 22 квітня 2008 року по 23 вересня 2011 року (а.с.146)

Листами від 17 жовтня 2011 року та 31 жовтня 2011 року (а.с.148-150) банк просив ОСОБА_3 - як позичальника, сплатити 500 грн. за надання виписки про розподіл коштів з транзитного рахунку, попереджав про те, що у разі припинення оплати за кредитним договором від 28 березня 2007 року банк буде вимушений звернутися до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та відмовив у наданні інформації.

28 листопада 2012 року банком було направлено письмову претензію іпотекодавцю ОСОБА_1 та спадкоємцю померлого позичальника ОСОБА_3 (а.с. 11, 57-58) про погашення заборгованості за кредитом в сумі 24586 грн. 90 коп.

Відповідно до довідки Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_7 по день смерті проживав ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з ним проживала його дружина ОСОБА_3 та неповнолітні доньки: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.93). Відповідно до копій паспортів ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 усі вони на день смерті позичальника за кредитним договором були зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстровані там же і зараз, що також підтверджено довідкою сільської ради (а.с.138-139, 170, 211).

Відповідно до повідомлення Василівської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_7, який помер 22 квітня 2008 року, не заводилася, з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.(а.с.102-103).

Вказані банком відповідачами діти померлого є неповнолітніми ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.116 ), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.113), що підтверджено копіями свідоцтв про народження, які є у справі. Вказаний факт ніким зі сторін не оспорювалися, хоча прізвища батьків дитини у свідоцтві про народження вказані як «ОСОБА_12, ОСОБА_12», тоді як у паспортах батьків вказано «ОСОБА_5, ОСОБА_5» (а.с.116). Ступінь родинних відносин, а саме те, що матірю ОСОБА_7 є ОСОБА_1, дружиною ОСОБА_3, а дітьми неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніким зі сторін не оспорювалася.

Сплата ОСОБА_3 платежів по погашенню кредиту банком не оспорювалася, підтверджена квитанціями, копії яких долучені до справи (а.с.151- 160), а оригінали надавалися для огляду суду, та розрахунками заборгованості за кредитним договором, які надавалися банком, з яких вбачається, що платежі на погашення боргу вносилися ОСОБА_3 і після смерті позичальника ОСОБА_7 (а.с.8-10, 51, 54-56, 227-230).

Відповідно до наданої суду завіреної належним чином копії договору - 28 березня 2007 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті внаслідок нещасного випадку уклав договір особистого страхування № ZPVALK00037166 з ЗАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», вигодонабувачем за яким є Приватбанк, строк дії договору з 28 березня 2007 року по 27 березня 2008 року з умовою його пролонгації при внесенні страхового платежу (а.с.233, 234)

Відповідно до повідомлення страхової компанії (а.с.249) станом на 22 квітня 2008 року вказаний договір не діяв у звязку з закінченням сплаченого періоду.

Вирішуючи позовні вимоги за позовом №1 про стягнення на користь банку з відповідачів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 як спадкоємців померлого боржника, заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 1217 грн. 08 коп. та судових витрат, суд виходить з положень книги шостої ЦК України та ст.ст. ст.527, 530, 610-612, 614, 615, 629, 631, 638, 628, 1046-1053, 1054 ЦК України, якими врегульовано правовідносини щодо виконання зобовязань сторонами договору, в тому числі кредитного.

Зобовязання між сторонами договору припиняється з підстав, передбачених договором або законом, зокрема відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобовязання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою у звязку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до ст.ст.1216-1223, 1258, 1261 ЦК України відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як відповідно: матір, дружина та діти, є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7, оскільки наявності заповітів спадкодавця не встановлено.

Посилання банку на те, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого позичальника ОСОБА_7 суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 народився 13 грудня 1970 року, а його батьком є ОСОБА_13, а матірю ОСОБА_14. 04 грудня 1993 року мати ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_15, який після укладення шлюбу змінив прізвище на «Тіпцов». Таким чином, відповідач ОСОБА_2 не є батьком ОСОБА_7, а тому не входить до числа його спадкоємців першої черги за законом, доказів того, що він є спадкоємцем за заповітом суду банком не надано та у справі вони відсутні (а.с. 256).

Ст. 1281 ЦК України передбачено право кредитора предявити вимоги до спадкоємців боржника спадкодавця.

Ч. 2 ст. 1281 ЦК України встановлено шестимісячний строк для пред'явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину. Вказаний строк обчислюється з дня, коли кредитор дізнався чи міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги по зобов'язанню, укладеному між кредитором і померлим. Кредитор вправі заперечувати факт виконання обов'язку спадкоємців повідомити про смерть боржника (спадкодавця), однак спадкоємець вправі доводити, що кредитор з інших джерел дізнався або міг дізнатися про смерть боржника.

В силу вимог ч. 4 ст. 1281 ЦК України у разі не пред'явлення вимоги до спадкоємців у строки встановлені ч. 2 і ч. 3 ст. 1281 ЦК України, кредитор позбавляється права вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2011 року ОСОБА_3 дружина померлого позичальника ОСОБА_7, звернулася до банку з письмовим повідомленням про смерть чоловіка. Листами від 17 жовтня 2011 року та 31 жовтня 2011 року (а.с.148-150) банк просив ОСОБА_3 як позичальника сплатити 500 грн. за надання виписки про розподіл коштів з транзитного рахунку, попереджав про те, що у разі припинення оплати за кредитним договором від 28 березня 2007 року банк буде вимушений звернутися до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та відмовив у наданні інформації.

Таким чином, не пізніше ніж 17 жовтня 2011 року банку стало відомо про смерть боржника за кредитним договором, забезпеченим іпотекою. Більше ніж через рік - 28 листопада 2012 року банком було направлено письмову претензію іпотекодавцю ОСОБА_1 та спадкоємцю померлого позичальника ОСОБА_3 (а.с. 11, 57-58) про погашення заборгованості за кредитом в сумі 24586 грн. 90 коп. А з позовними вимогами про стягнення боргу зі спадкоємців померлого банк звернувся до суду 23 квітня 2013 року.

Таким чином, станом як на 17 січня 2013 року на дату звернення з первісним позовом банком до суду, так і на 23 квітня 2013 року - на час зміни підстав та предмету позову, ПАТ КБ "ПриватБанк" був позбавлений права вимоги до спадкоємців в силу вимог закону.

Крім того, право банку на звернення до суду з вимогами про стягнення боргу зі спадкоємців боржника повязано, відповідно до положень ст. 1282 ЦК України з умовою

прийняття спадщини спадкоємцями боржника та обмежено вартістю майна, одержаного у спадщину. Спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобовязання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобовязання фактично не повязані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Сторонами суду не надано та не міститься у матеріалах справи доказів отримання спадкоємцями померлого ОСОБА_7 якого-небудь спадкового майна та його вартості, навпаки у справі є відомості про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_7.

Отже, відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в силу ст.1281-1281 ЦК України не несуть зобовязань за боргами ОСОБА_16 як спадкоємці, оскільки не отримували після нього ніякої спадщини, відповідно до положень ст.ст.1296-1299 ЦК України, а відповідач ОСОБА_2 взагалі не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7

Тому позовні вимоги банку про стягнення з відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 як спадкоємців боржника ОСОБА_7 - боргу за кредитним договором, в тому числі з урахуванням підвищеної відсоткової ставки зобовязання фактично не повязаного з особою позичальника, не можуть бути задоволені, оскільки підстав для цього суд не вбачає.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 за позовом №2 про визнання договору іпотеки недійсним та зобовязання повернути документи, суд виходить з положень Закону України «Про іпотеку», ст.ст.215, 1048 1052, 1054 1055ЦК України.

Договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

За змістом ст.ст. 17,49 Закону України „Про іпотеку" (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека припиняється у разі:… визнання іпотечного договору недійсним.

Ст.258 СК України передбачає право баби звертатися до суду за захистом прав та інтересів неповнолітніх онуків до суду без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» ( в ред.. що діяла на час укладання договору іпотеки) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Правовідносини щодо користування житловими приміщеннями в будинках приватного житлового фонду врегульовано главою 6 ЖК України.

Відповідно до ст.156 ЖК України, ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» неповнолітні діти члени сім`ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку. Відповідно до ст.64 ЖК України, ст.3 СК України членами сім`ї ОСОБА_1 були на час укладення договору іпотеки : її чоловік ОСОБА_11, син ОСОБА_7, невістка ОСОБА_3 та онуки неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних і безпритульних дітей"(у редакції, чинній на момент укладання договору іпотеки), орган опіки та піклування здійснюють контроль за дотримання батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке, або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

З матеріалів справи вбачається, що хоча нотаріусу сторонами іпотечного договору і було надано довідку з сільської ради про відсутність у будинку, що наданий в іпотеку, неповнолітніх дітей, та про це також недобросовісно заявила іпотекодавець ОСОБА_1 своєю письмовою

заявою нотаріусу, чим ввела нотаріуса в оману, проте в дійсності неповнолітні діти онуки іпотекодавця: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на час укладення кредитного та іпотечного договорів, були зареєстровані та фактично проживали у будинку, що є предметом іпотеки, а також в теперішній час зареєстровані та проживають там же. Отже, діти на час укладення договору іпотеки мали право користування житловим приміщенням у будинку та фактично користуються ним в теперішній час.

Вчинення договору іпотеки без дозволу органу опіки та піклування порушує права та інтереси дітей, суперечить положенням ст.12, ст.17 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», які вимагають попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають діти.

Тому, на підставі ст.203 ч.1, 6 ст.215 ЦК України - договір іпотеки суд вважає необхідним визнати недійсним, оскільки при його укладенні були порушені права та інтереси неповнолітніх онуків іпотекодавця.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобовязання повернення банком їй документів, переданих по акту приймання передачі від 28 березня 2007 року: технічного паспорту на вказаний вище будинок, свідоцтва про право власності та вказане домоволодіння та витягу з реєстру прав власності, суд вважає необхідним відмовити, оскільки у справі відсутні як вказаний акт, так і докази того, що працівниками банку вказані позивачкою ОСОБА_1 документи були вилучені та утримуються.

При вирішенні позовних вимог за позовом №3 щодо вимог ОСОБА_3 суд виходить з наступного. Оскільки після смерті ОСОБА_7 проводилися проплати на погашення його боргу за кредитним договором його дружиною ОСОБА_3, що підтверджується наявними у неї оригіналами квитанцій, копії яких є у справі, та не оспорювалося банком, а сама ОСОБА_3 не має ніяких особистих договірних зобовязань перед банком, не є спадкоємцем померлого боржника, яка отримала спадщину вартістю співмірною з нарахованим на день смерті спадкодавця боргом, тобто і за законом не має зобовязань перед банком, тому сплачені ОСОБА_3 на погашення боргу померлого боржника ОСОБА_7 - 17 637 грн. 49 коп. ( 2844.35+5223.14+5530+4040) є коштами безпідставно отриманими банком. Вказані ОСОБА_3 18 142 грн. 49 коп. сплачених банку за борги померлого боржника є арифметичною помилкою, тому цю суму суд до уваги не приймає.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка зберегла у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави майно, зобовязана повернути його.

Внаслідок вказаних дій по сплаті заборгованості померлого боржника за кредитним договором, банк як кредитор ОСОБА_7, без достатньої правової підстави, недобросовісно ( не за договором, та не за законом) отримав сплачені кошти від ОСОБА_3 в сумі 17 637 грн. 49 коп., а тому повинен їх повернути.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з банку на її користь безпідставно отриманих коштів в сумі 17 637 грн. 49 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В іншій частині вимог щодо повернення коштів безпідставно отриманих банком, суд вважає необхідним відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з банку на її користь 3% річних за користування її грошовими коштами в сумі 1264 грн. 60 коп. також підлягають задоволенню, відповідно до положень ст.ст.1212, 1214, 536 ЦК України.

В частині позовних вимог щодо стягнення з банку на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.; та стягнення на її користь 3000 грн. витрат на правову допомогу суд вважає необхідним відмовити. Вимоги про стягнення моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки підстав для цього, передбачених ст.23, ст.1167 ЦК України суду не доведено, а саме ОСОБА_3 не доведено наявності протиправних дій банку відносно неї, яких фактично допущено не було. ОСОБА_3 добровільно, в силу своєї юридичної необізнаності, безпідставно сплачувала кошти банку, який цим недобросовісно скористався, маючи у своєму штаті юридичну службу.

Також суд не вбачає підстав для стягнення з банку на користь ОСОБА_3 3000 грн., оскільки сплачена нею вказана сума є гонораром адвоката за підготовку позову, а не судовими витратами в розумінні ст.ст.79, 84 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат, сплачених банком при подачі позову про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу з заявленою ціною позову 24274 грн. 37 коп. - в сумі 242 грн. 74 корп. (а.с.1), у звязку зі зміною предмету та підстави позову та зменшенням ціни позову до 1217 грн. 08 коп. (а.с.224) судовий збір належало б сплатити в сумі 229 грн. 40 коп., а тому банком зайво сплачено ( 242.74 229.40) 13 грн. 34 коп., які відповідно до ст.7 ч.1 п.1, ч.2 Закону України «Про судовий збір» підлягають поверненню банку.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 (а.с.176) в сумі 229 грн. 40 коп. при подачі позову про визнання недійсним договору іпотеки та зобовязання вчинити дії, тобто з вимогами немайнового характеру, в сумі 114 грн. 70 коп. суд покладає, відповідно до ст.88 ЦПК України, на рахунок банку, а зайво сплачену суму (229.40 114.70) 114 грн. 70 коп., відповідно до ст.7 ч.1 п.1, ч.2 Закону України «Про судовий збір» підлягають поверненню ОСОБА_1

Судові витрати за позовом ОСОБА_3, сплату яких судом було відстрочено до винесення рішення у цій справі за позовними вимогами майнового характеру з ціною позову 27 406 грн. 89 коп. становлять 274 грн. 06 коп. У звязку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_3 на загальну суму 18901 грн. 89 коп., що становить 69% від заявлених вимог, судові витрати 189 грн. 10 коп. підлягають стягненню на користь держави з банку, а судові витрати в сумі 84 грн. 96 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 527, 530, 610-612, 614, 615, 629, 631, 638, 628, 1046-1053, 1054, 1216-1223, 1258, 1261, 1281, 1282, 1296-1299 ЦК України, ЖК України, СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Законом України «Про іпотеку», Законом україни «Про судовий збір», ст.ст. 10, 11, 57,58, 59, 60, 64,79, 81, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228, 232 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № ZPVAGA00002475 від 28 березня 2007 року в сумі 1217 грн. 08 коп. та судових витрат відмовити.

Зобовязати Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк», ЄРДПОУ 14360570, р/р №64993919400001, МФО № 305299, який розташован за адресою: пл.. Інженерна, 1 м. Запоріжжя зайво сплачений судовий збір в сумі 13 грн. 34 коп., згідно платіжного доручення № 80900В02РУ від 10 січня 2013 року.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати недійсним договір іпотеки житлового будинку, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, с.Підгірне, вул..Чкалова,135 від 28 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі під номером №361. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.

Зобовязати Управління державної казначейської служби України у Василівському районі Запорізької області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована та мешкає вул. Чкалова, 138 с. підгірне Василівського району Запорізької області зайво сплачений судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп., згідно платіжного доручення № к3/1/103 від 18 лютого 2013 року.

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнути на її користь з ПАТ КБ «Приват банк» безпідставно отримані кошти в сумі 17 637 грн. 49 коп. (сімнадцять

тисяч шістсот тридцять сім) грн. 49 коп. та 1264 грн. 60 коп., а всього 18 902 (вісімнадцять тисяч девятсот дві) грн. 09 коп., в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 189 грн. 10 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 84 грн. 96 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня отримання ними копії рішення.

Суддя Василівського районного

суду Запорізької області ОСОБА_17