Постанова № 31475609, 10.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 р.Справа № 2-а-5355/10/1570

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами, яка є правонаступником Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року по справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», в якому просила суд стягнути з відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано отриману виручку в сумі 443 652,93 грн., та штраф в розмірі 887 305,86 грн.

Постановою від 09 лютого 2011 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції без обґрунтування встановив відсутність доказів у позивача щодо правомірності прийнятого рішення про застосування економічних санкцій, добровільне невиконання якого стало підставою для звернення до суду. Аналізом первинних бухгалтерських документів відповідача, які були надані під час проведення перевірки, свідчить про ненадання в повному обсязі послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання яких є складовими тарифу, що визначені у рішенні Одеського міськвиконкому від 21.08.08р. № 970 і Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 12.07.05р. №560.

Також апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу, що після складання рішення №78, припису №90 та претензії №13-1355 від 01 квітня 2010 року до Інспекції за вхідним №11-1005 від 22 квітня 2010 року КП ЖКС «Черьомушки» надіслані заперечення на претензію №13-1355 від 01.04.10р., в яких підприємство зазначає, що 29 березня 2010року, тобто вже після проведення перевірки, проведений перерахунок населенню саме на ту суму, яку розрахувала Інспекція під час перевірки, - на 182 975, 5 грн. яка і зазначена у приписі № 90 від 01.04.10 р. При цьому апелянт посилається, що представники відповідача в судовому засіданні не заперечували проти проведеного перерахунку та надали докази його проведення, що фактично підтверджує надання послуг не в повному обсязі та необґрунтоване отримання виручки.

Стосовно наявності заборгованості населення перед підприємством, яка зазначена судом першої інстанції як підстава за наявності якої відсутній факт необґрунтовано отриманої виручки, апелянт зазначає, що в Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами у п. 1.7 зазначено, що вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Апелянт також посилається на те, що при розрахунку необґрунтовано отриманої виручки фахівцями Інспекції врахована заборгованість населення перед підприємством.

Апелянт вважає доведеними та підтвердженими матеріалами справи факти правомірності дій Інспекції під час перевірки позивача, надання йому висновків і застосування до нього економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін

Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що 26 березня 2010 року позивачем складений акт № 000241 (а.с.6-8), відповідно до якого в ході перевірки відповідача за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2010 року встановлено, що в порушення рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 21 серпня 2008 року № 970 (а.с.85-86) та Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 560, за період, який перевірявся, за фактично виконані не в повному обсязі роботи і послуги, які входять до складу затверджених тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території споживачам зайво нараховані 626 628,43 грн., з яких за цей період сплачено 443 652, 93 грн., та підлягає перерахунку в рахунок майбутніх платежів 182 975 грн.

На підставі акту перевірки позивач 01 квітня 2010 року прийняв рішення № 78 (а.с.9) та претензію № 13-1355 (а.с.10), якими вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки у сумі 443 652, 93 грн. та 887 305,86 грн. штрафу.

Суд першої інстанції встановив необґрунтованими твердження та висновки позивача про те, що виручка отримана відповідачем отримана за послуги які не надавались або надавались не у повному обсязі.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі пояснень представників відповідача, та наданою в ході судового засідання відповідачем довідкою, згідно якої заборгованість населення перед відповідачем станом на 01 січня 2010р. становила 6 036 462, 64 грн., у зв'язку з чим неможливо стверджувати про необґрунтовано отриману відповідачем виручку. Також суд першої інстанції прийняв до уваги посилання відповідача, що висновки щодо отримання необґрунтованої виручки в ході перевірки були зроблені на підставі встановлення фактичних витрат та нарахованої населенню заборгованості по наданим послугам, такі висновки робилися вибірково, а тому не можна говорити про встановлення такого факту.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано доказів правомірності прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій до відповідача та вилучення у нього необґрунтовано отриманої виручки, що також підтверджено наданими відповідачем доказами того, що у перевіряємому періоді відповідачем виручка як така не отримувалась.

Ухвалою апеляційного суду від 22 серпня 2012 року апелянт Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області замінена на процесуального правонаступника - Державну інспекцію України з контролю за цінами,

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що 09 березня 2010 року посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, на підставі посвідчення на проведення перевірки від 04 березня 2010 року (а.с. 16), наказу про відрядження (а.с. 27), плану роботи на І квартал 2010 року, проведена планова перевірки Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» з питань дотримання діючого порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року, та їх встановлення і застосування відповідно до вимог чинного законодавства.

Результати перевірки оформлені актом від 26 березня 2010 року № 000241 (а.с. 6-8).

Апеляційний суд встановив правомірність проведення перевірки, що відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вимогам п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року, в редакції чинній на час проведення перевірки.

На підставі акту перевірки Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області прийняла рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 78 від 01 квітня 2010 року, яким до КП «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» застосовані економічні санкції шляхом вилучення в доход державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 443 652,93 грн. та штраф в розмірі 887 305,86 грн. (а.с. 9).

Зазначене рішення та претензію про сплату економічних санкцій (а.с. 10) КП «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» отримало поштою 07 квітня 2010 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Підставою для застосування економічних санкцій стало виявлення позивачем отримання відповідачем необґрунтованої виручки за період, який перевірявся, внаслідок нарахування населенню оплати за надання послуг в більшому розмірі ніж здійснено фактичні витрати по наданню цих послуг, та не здійснення перерахунків на суму наданих послуг, що відображено в акті перевірки та в розрахунку (а.с. 8 - зворот.)

Висновки акту перевірки ґрунтуються на наданих відповідачем первинних бухгалтерських документах, про що відповідач не заперечує, та про що зазначено в акті перевірки.

КП «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» не надало письмових доказів, які б спростовували висновку акту перевірки в частині нарахованих сум за надання послуг та в частині значно меншого розміру фактично витрачених сум при наданні послуг.

Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що за наявності боргу населення перед відповідачем неможливо стверджувати про отримання відповідачем необґрунтованої виручки, оскільки такий висновок не ґрунтується на нормах закону.

З урахуванням вимог ст. 13, 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та пунктів 1.4, 3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства Фінансів України від 03.12.01 р. №298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.12.01 р. №1047/6238, Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. N 560 чинного на час прийняття рішення Одеського міськвиконкому від 21.08.08р. № 970, апеляційний суд встановив правильність висновків позивача, що за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009р. підприємством зайво нараховано споживачам 626628, 43 грн., з яких за цей період сплачено 443652, 93 грн., підлягає перерахункам в рахунок майбутніх платежів 182 975, 50 грн., а тому отримана відповідачем сума в розмірі 443652, 93 грн. є сумою необґрунтовано отриманої виручки.

Також фактичним підтвердженням отримання відповідачем необґрунтованої виручки є заперечення на претензію (а.с. 93-84) №13-1355 від 01.04.10р. в яких відповідач зазначає, що 29 березня 2010р., після проведення перевірки, проведений перерахунок населенню саме на ту суму, яку розрахувала Інспекція під час перевірки, - на 182 975, 5 грн. яка і зазначена у приписі № 90 від 01.04.10р. Також в зазначеному запереченні відповідач фактично стверджує, що послуги не надавалися в повному обсязі.

Оскільки відповідач не надав належних доказів на спростування висновків інспекції, які ґрунтуються на первинний бухгалтерських документах наданих на перевірку, факт порушення відповідачем державної дисципліни цін є доведеним, а тому застосування до відповідача економічних санкції є правомірним, та за відсутність добровільного виконання рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 78 від 01 квітня 2010 року, апеляційний позов має бути задоволений.

Таким, чином, апеляційний суд встановив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, що мають значення для справи, у зв'язку з чим суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами, яка є правонаступником Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, правонаступником якої є Державна інспекція України з контролю за цінами задовольнити повному обсязі.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» (ЄДРПОУ 35303278, вул. Гайдара, 38-А, м. Одеса, 65078) на користь державного бюджету 443 652,93 грн. (чотириста сорок три тисячі шістсот п'ятдесят дві гривні 93 коп.) необґрунтовано отриманої виручки, та 887 305, 86 грн. (вісімсот вісімдесят сім тисяч триста п'ять гривень 86 коп.) штрафу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П. Шеметенко