Постанова № 31475445, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1244/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування рішення відповідача,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування рішення відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Прима-С», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 01 по 05 жовтня 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 901/22-817/32910126 від 05 жовтня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період із 01 по 30 листопада 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Альфакем Україна».

Перевіркою встановлено заниження позивачем ПДВ за листопад 2011 року у розмірі 60 119, 00 грн., чим порушено п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПКУкраїни.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0005322208 від 16 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 60 119, 00 грн., за основним платежем та у розмірі 30 060, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Альфакем Україна» укладено контракт на виконання робіт № 49 від 01 листопада 2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «Альфакем Україна» зобов'язалося надавати позивачу будівельно-ремонтні послуги, а позивач - приймати та оплачувати надані послуги у строк та на умовах, визначених контрактом.

Відповідно до п. п. 2.1.1 п. 2 розділу 2 контракту - ТОВ «Альфакем Україна» зобов'язалося щомісячно до 30 числа поточного місяця надавати позивачу звіт та акт здачі-прийому виконаних робіт про надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Альфакем Україна» здійснювало будівельно-ремонтні роботи в трьох напрямках: встановлення шахт для грилю в закладах громадського харчування мережі McDonald's; заміна люмінесцентних ламп на світо діодах в «Пілоні» в закладі громадського харчування мережі McDonald's в м. Вінниця; прокладка труб очищеної води до нового стимера в закладах громадського харчування мережі McDonald's.

На підтвердження виконання умов контракту, 30 листопада 2011 року між позивачем та ТОВ «Альфакем Україна» складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 на загальну суму виконаних робіт 360 715, 00 грн., у тому числі ПДВ - 60 119, 17 грн.

ТОВ «Альфакем Україна», у свою чергу, виписано податкову накладну № 47 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 360 715, 00 грн., у тому числі ПДВ - 60 119, 17 грн.

Вказана сума ПДВ відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2011 року та включена до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ у відповідному періоді.

Здійснення розрахунків за контрактом підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписки по банківському рахунку позивача та платіжних доручень № 231, № 232 від 07 грудня 2011 року, № 246, № 247 від 13 грудня 2011 року, № 256 від 16 грудня 2011 року.

Контракт є виконаним, всі розрахунки між сторонами було проведено в повному обсязі та сторони не мають будь-яких претензій одна до одної, що не заперечувалось перевіряючими.

Реальність виконаних будівельно-ремонтних робіт TOB «Альфакем Україна» підтверджується також копією договору між ПП «Макдональдз Юкрейн ЛТД» (що є кінцевим замовником робіт) та Позивачем (що виступає як генпідрядник) № 101171 від 25 січня 2011 року на виконання будівельно-ремонтних робіт, роздрукованими фотокартками, на яких зображені працівники, що безпосередньо виконували будівельно-ремонтні роботи у закладах мережі «McDonald's». Також на фотокартках міститься опис виконуваних робіт, що підтверджується і даними актів приймання-передачі робіт між TOB «Альфакем Україна» та TOB «Прима-С», TOB «Прима-С» та ПП «Макдональдз Юкрейн ЛТД»; копією реєстру отриманих податкових накладних з якої вбачається, що TOB «Альфакем Україна» виписало на адресу позивача вісім податкових накладних.

Між тим, відповідач посилався на те, що угоди укладені з контрагентоми позивача, є нікчемними, оскільки не було встановлено фактичного придбання товару в постачальників, посилаючись на копію акту № 1835/22-4/37317518 від 13 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Тонкар» за період із 01 листопада 2011 року по 30 квітня 2012 року, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Альфакем Україна» не знаходиться за адресою реєстрації (місцем знаходженням), виявлено факт відсутності реального здійснення операцій між ТОВ «Альфакем Україна» та ПП «Тонкар» у зв'язку з укладенням договорів з метою надання податкової вигоди третім особам, а також відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідачем зроблено висновки, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Між тим, колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Між тим, як зазначалося вище, реальність спірних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

Відповідно до ст. 18 Закону - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення угод та в період їх виконання ТОВ «Альфакем Україна» не було припинено. Крім того, ТОВ «Альфакем Україна» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Прима-С» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прима-С» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування рішення відповідача - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005322208 від 16 жовтня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 60 119, 00 грн., за основним платежем та у розмірі 30 060, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, винесене Державною податковою інспекцією у Солом»янському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 30 травня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 29 травня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.