Ухвала суду № 3147542, 17.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

17 «липня» 2008 р.                                                                                         Справа № 28/240-А

                                                                                                                               к/с № К-38821/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Конюшко К.В.Ланченко Л.В.Пилипчук Н.ГСтепашко О.І.розглянувшиу попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постановуГосподарського суду м. Києвавід 09.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від12.12.2006 р.у справі№ 28/240-Аза позовомАдвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києвапровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ

Адвокатське об’єднання «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» (надалі – позивач, АО «Адвокатська фірма «Бізнес-Право») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 432/1511/26547144/566/10 від 26.01.06, № 432/3/1511/26547144/566/10 від 17.07.06 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00грн.

Постановою Господарського суду м. Києва (суддя – О.С. Копитова) 09.10.2006р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя – Алданова С.О., судді Борисенко І.В., Шипко В.В.) у справі №28/240-А позов задоволено.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що відповідачем невірно застосовано нормативний припис абз. 9 п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», в частині строку подачі розрахунку сплати єдиного податку, з огляду на що, нормативні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень – відсутні.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення вказаними судовими інстанціями норм матеріального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 09.10.2006р., ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі № 28/240-А та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за змістом яких проти вимог останньої заперечував з підстав необгрунтованості таких та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Бізнес – Право».

В ході перевірки встановлено, порушення АО «Адвокатська фірма «Бізнес-Право» строків подання податкових декларацій, розрахунків по сплаті єдиного податку, передбачених пп. 4.1.4 п.4.1, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме розрахунок зі сплати єдиного податку подано 20.01.06 року замість 19.01.06 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт №2/1511 від 24.01.06 року.

На підставі вказаного акту перевірки від 26.01.06 р., ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №432/1511/26547144/566/10, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн.

Не погодившись з застосуванням штрафних санкцій, позивач оскаржував зазначене рішення у адміністративному порядку, за наслідками якого такі скарги були залишені без задоволення та за результатами адміністративного оскарження відповідачем, 17.07.06 р., було прийнято податкове повідомлення - рішення № 432/3/1511/26547144/566/10, яке за змістом аналогічне первинному.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.

Порядок та строки сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва регулюється Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Відповідно до п. 3 зазначеного Указу встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з абз. 9 п. 4 Указу, за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із твердженням господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що законодавцем встановлено, обов’язок платників єдиного податку подавати розрахунки про сплату єдиного податку з обов'язковим доданням до цих розрахунків платіжних доручень про сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України, також вважає правомірними висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій в частині, що вимогу даного нормативно-правового акта подати до органу державної податкової служби розрахунок про сплату єдиного податку «до 20 числа місяця» слід трактувати у контексті з усією нормою права та іншими положеннями Указу. Оскільки, на платників єдиного податку покладено обов'язок сплатити податок до 20 числа місяця включно, помилковим є звужене тлумачення відповідачем положення нормативного акта про термін подання розрахунку єдиного податку з документами, які б підтверджували внесення платником цього податку до бюджету, тим самим скорочуючи строк сплати податку до 19 числа місяця та обмежуючи права платника.

Таким чином вбачається, що в даному випадку законодавець, запроваджуючи дві пов'язані вимоги щодо сплати податку та подання розрахунку, граничним терміном встановлює саме 20 число відповідного місяця.

Оскільки, як вбачається з оскаржуваних судових рішень та підтверджується матеріалами справи, позивачем проведено розрахунок зі сплати єдиного податку 20.01.06р., то вимоги Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в частині обов’язку суб’єкту господарювання сплатити податкове зобов’язання з єдиного податку за спрощеною системою оподаткування та в частині дотримання строків його сплати, позивачем порушено не було.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо неправомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Частиною другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 28/240-А господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 09.10.2006р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі № 28/240-А - без змін. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 09.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі № 28/240-А залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду м. Києва від 09.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі № 28/240-А залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:                                                                                            Нечитайло О.М.

Судді                                                                                                                     Конюшко К.В.

                                                                                                                               Ланченко Л.В.

                                                                                                                               Пилипчук Н.Г.

                                                                                                                                Степашко О.І.

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар                                                                                   Ликова В.Б.