Ухвала суду № 31475335, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/675/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області до Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 в розмірі 307734,49 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області заборгованість в сумі 307734,49 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем.

З вказаними висновками Київського окружного адміністративного суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 00292729, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області.

Відповідно до розрахунку та акту звірки нарахування та сплати по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стосовно осіб, які працювали на підприємстві відповідача та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, за період з 01.09.2012 по 31.11.2012, поданих позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за липень - жовтень 2012 р. у розмірі 307734 грн. 49 коп., з них: за списком № 1 з липня по листопад 2012 р. у розмірі 296261, 63 грн., за списком № 2 з липня по листопад 2012 р. у розмірі 10569, 01 грн., наукова пенсія у розмірі 903,85 грн. з липня по жовтень 2012 року.

Позивачем на адресу відповідача направлялись повідомленнями форми «Ю» № 242-А від № 249-А від 04.09.2012р., №249-А від 04.10.2012 року, № 252-А від 20.09.2012 року, № 257-А від 03.10.2012 року, № 263-А від 04.10.2012 року, № 264-А від 08.10.2012 року, № 266-А від 17.10.2012 року, № 274-А від 05.11.2012року, № 275-А від 07.11.2012 року, № 2747 від 04.09.2012 року, № 2766 від 02.10.2012 року, №2784 від 05.11.2012 року, № 2757 від 05.09.2012 року, № 2763 від 02.10.2012 року, № 2772 від 17.10.2012 року, № 2791 від 05.11.2012 року про відшкодування та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2012 р. по листопад 2012 р. на суму 307734, 49 грн.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

В абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), органи пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначають розмір сум до відшкодування на поточний рік. Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 гл. 6 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 7.5 ст.7 Інструкції передбачено, що несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача, яка останнім не сплачена, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, колегія суддів зазначає наступне.

За загальним правилом та відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками та зобов'язані, відповідно до норм чинного законодавства сплачувати внески на пенсійне страхування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи списків колишніх працівників відповідача, які займали наукові посади, на підприємстві є 2 особи, що мають стаж наукової роботи на підприємстві.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977 (в редакції чинній до 1 січня 2004 року), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної та науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях, пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 вищезазначеного Закону (в редакції до 1 січня 2004 року) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» від 13.12.2000 року №1826 (чинній до 09.04.2004 року), різниця між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалася для наукових працівників небюджетних установ і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Законом України від 20 листопада 2003 року № 1316-1V та постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Зокрема, ч. 6 ст. 24 вищевказаного Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів І України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Окрім того, ст. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Окрім того, статтею 1 Бюджетного кодексу України від 21 червня 1991 року № 2542-ІІІ передбачено, що «...установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів - є бюджетною».

Доказів на підтвердження того, що відповідач повністю утримується за рахунок відповідного державного або місцевого бюджету, останнім не надано, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суб'єкт господарювання є небюджетною установою, а отже фінансування різниці пенсії повинно здійснюватися не за рахунок коштів державного бюджету, а за власні кошти підприємства.

Щодо посилання відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань, щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яке встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується лише вимог та зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати обов'язкових платежів, які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О.Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.