Рішення № 31474534, 23.05.2013, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 2216/334/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року смт. Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Віговського В.О.;

при секретарі Олійник Л.М.,

за участю: представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача НАСК «Оранта» ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старій Синяві справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я в результаті вчинення злочину,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 та НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я в результаті вчинення злочину.

Заявлені вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 24 квітня 2006 року відповідач ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», номерний знак «АІ9987 АМ» в смт. Димер Вишгородського району Київської області, порушив правила дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода позивача ОСОБА_4, в результаті якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. У звязку з отриманими ушкодженнями 24 квітня 2006 року ОСОБА_4 у стані клінічної смерті був доставлений каретою швидкої медичної допомоги у Вишгородську ЦРЛ, після проведення реанімаційних заходів серцева діяльність потерпілого відновилась та останній був госпіталізований у даному лікувальному закладі. Починаючи з 2006 року ОСОБА_4 з приводу отриманих внаслідок ДТП травм неодноразово обстежувався та лікувався стаціонарно у медичних закладах України, а у періоди між стаціонарним лікуванням амбулаторно. 20 липня 2006 року висновком Старокостянтинівської МСЕК Хмельницької області ОСОБА_4 встановлена 1 група інвалідності терміном до серпня 2008 року, а 04 вересня 2008 року висновком даної МСЕК йому встановлена 1 група інвалідності з 01 серпня 2008 року довічно. У звязку з лікуванням ОСОБА_4 понесено витрати на придбання ліків у загальній сумі 46758 грн. 89 коп. Крім цього, з часу встановлення ОСОБА_4 1 групи інвалідності позивачі мають право на відшкодування додаткових витрат на сторонній догляд та побутове обслуговування потерпілого, визначені згідно встановленої законом частини розміру мінімальної заробітної плати, сума яких за період з 20 липня 2007 року по травень 2012 року становить 35881 грн. 62 коп.

Також в результаті дій відповідача ОСОБА_7 позивачам завдано моральної шкоди, зокрема ОСОБА_4 внаслідок ДТП отримав важке ушкодження здоров»я, визнаний інвалідом 1 групи довічно, у звязку з каліцтвом він з 2006 року прикутий до ліжка, переніс численні операції, протягом тривалого часу постійно відчуває фізичний біль та переносить душевні страждання, тому йому заподіяна моральна шкода, яка оцінена у сумі 2 млн. грн..

Окрім того, позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вони зазнали у звязку з протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_7, внаслідок якої їх син ОСОБА_4 у молодому віці отримав каліцтво та визнаний інвалідом 1 групи довічно, у звязку з чим змінився звичний спосіб їх життя, вони вимушені його щоденно доглядати, лікувати, організовувати проведення медобстежень, позивачка ОСОБА_6 позбавлена можливості працювати у звязку з необхідністю догляду за сином. Розмір моральної шкоди позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визначений у сумі по 500 тисяч грн.. кожному.

Поскільки НАСК «Оранта» було застраховано цивільно правову відповідальність ОСОБА_7 за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП за участю автомобіля марки «ВАЗ 2109», номерний знак «АІ9987 АМ», для страхової компанії наступили наслідки по страховому відшкодуванню, позивачі просять стягнути з відповідача НАСК «Оранта» в межах ліміту відповідальності 51000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю потерпілого ОСОБА_4, на користь усіх відповідачів з правом солідарного стягнення, а також на користь кожного з позивачів по 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди.

З відповідача ОСОБА_7 позивачі просять стягнути 31640 грн. шкоди, завданої ушкодженням здоров»я потерпілого ОСОБА_4, а також щомісячно стягувати на користь позивачів 75% встановленого законом мінімального розміру заробітної плати витрат на сторонній догляд та побутове обслуговування ОСОБА_4, починаючи з 01 травня 2012 року довічно. Крім цього стягнути з відповідача ОСОБА_7 1997450 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_4 та по 497450 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожному.

У судовому засіданні представник позивачів адвокат ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_5 змінили позовні вимоги та просять суд стягнути з НАСК «Оранта» страхове відшкодування в звязку з дорожньо транспортною подією, яка сталась 24 квітня 2006 року в смт. Димер Вишгородського району Київської області з участю автомобіля «ВАЗ 2109», номерний знак «АІ9987 АМ», що належить ОСОБА_8 під керуванням ОСОБА_7, а саме: 51000 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю потерпілого ОСОБА_4, в т.ч. 29522 грн. 58 коп. додаткових витрат на постійний сторонній догляд за ОСОБА_4, 15036 грн.79 коп. на його побутове обслуговування та 6440 грн. 63 коп. на придбання ліків для його лікування та 2550 грн. на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з правом солідарного стягнення 40318 грн. 26 коп. у відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю ОСОБА_4, що становить залишок витрат на придбання ліків, що не відшкодовується страховою компанією, та щомісячно стягувати з нього на користь позивачів 50% встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати на постійний сторонній догляд за ОСОБА_4 та 25% встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати та його побутове обслуговування довіку ОСОБА_4; на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 1997450 грн.; на користь ОСОБА_5 - у відшкодування моральної шкоди 497450 грн. та на користь ОСОБА_6 - у відшкодування моральної шкоди 497450 грн.

Представник відповідача позов визнав частково, однак після зміни позовних вимог в судове засідання не з»явився, хоча завчасно був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Представник НАСК «Оранта» визнала позов лише в тій сумі, яка документально підтверджується.

Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд рахує, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, згідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до вимог ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Пунктом 2 ч.4 вищевказаної постанови передбачено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_7 порушивши Правила дорожнього руху при керуванні транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», номерний знак «АІ9987АН» у смт. Димер Вишгородського району Київської області 24 квітня 2006 року, здійснив наїзд на пішохода позивача ОСОБА_4, в результаті якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.286 ч.2 КК України. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 09.11.2010 року провадження у кримінальній справі відносно нього було закрите на підставі ст.1 п «б» Закону України від 19.07.2007 року «Про амністію», а заявлений по справі цивільний позов залишений без розгляду. Ухвалою від 19.11.2011 року колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області, яка розглядала апеляцію представника потерпілого, дана постанова суду була залишена без змін та набрала законної сили.

У звязку із отриманими ушкодженнями 24 квітня 2006 року ОСОБА_4 у стані клінічної смерті був доставлений каретою швидкої медичної допомоги у Вишгородську ЦРЛ, після проведення реанімаційних заходів серцева діяльність потерпілого відновилась та останній був госпіталізований у даному лікувальному закладі. Починаючи з 2006 року ОСОБА_4 з приводу отриманих внаслідок ДТП травм неодноразово обстежувався та лікувався стаціонарно у медичних закладах України, а у періоди між стаціонарним лікуванням амбулаторно. 20 липня 2006 року висновком Старокостянтинівської МСЕК Хмельницької області ОСОБА_4 встановлена І група інвалідності терміном до серпня 2008 року, а 04 вересня 2008 року висновком даної МСЕК йому встановлена І група інвалідності з 01 серпня 2008 року довічно та висновком про потребу в сторонньому догляді, який здійснюють за ним його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд виходить з наступних міркувань.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що на придбання ліків, позивачами витрачено 22647 грн. 17 коп. , оскільки саме ця сума підтверджується платіжними документами.

Решта суми в розмірі 24111 грн. 72 коп. щодо наданих суду довідок №187 від 15.05.2010 року Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги на суму 849 грн.35 коп.; довідка цієї ж лікарні за № 188 від 15.05.2010 року на суму 1075 грн.90 коп.; довідка Хмельницької обласної лікарні від 05.19.2010 року № 717 на суму 2933 грн. 92 коп.; довідка цієї ж лікарні від 28.04.2010 року № 697 на суму 42 грн. 42 коп.; довідка цієї ж лікарні за № 698 від 28.04.2010 року на суму 1484 грн.12 коп., довідка цієї ж лікарні №690 від 28.04.2010 року на суму 416 грн. 55 коп.; довідка Старосинявської ЦРЛ № 290 від 05.05.2010 року на суму 12170 грн. 87 коп. не підтверджується із-за відсутності платіжних документів.

Крім того, не підтверджено платіжним документом придбання ліків за накладною № 363 від 16 березня 2011 року на суму 4299 грн. 15 коп., яка надана представником позивачів в судовому засіданні.

За таких підстав суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення витрат на придбання ліків в сумі 24111 грн.72 коп.

Пунктом 19 п.п. "б" Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зі змінами і доповненнями, передбачено, що розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово - медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд ( масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування ( прибирання, прання білизни, тощо). Для інвалідів 1 групи висновок МСЕК чи судово - медичної експертизи про потребу у звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них, незалежно від того, ким вона здійснюється.

Пунктом 19 п.п. "д" зазначеної постанови передбачене проведення стягнення додаткових витрат потерпілого й на майбутній час, у межах строків, зазначених у висновку МСЕК.

Так, як в судовому засіданні позивачі не довели розмір витрат, які вони понесли і можуть понести на майбутнє на сторонній догляд за потерпілим та побутове обслуговування, суд вважає, що в цій частині їм слід також відмовити.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Алее відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров»ю, майну третьої особи.

В даному випадку за шкоду заподіяну здоров»ю встановлено ліміт відповідальності 51000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було заподіяно матеріальну шкоду в результаті ДТП на суму 22647 грн.17 коп. Зазначена сума підтверджується чеками на придбання ліків. Що стосується інших наданих суду документів на придбання ліків, суд не бере їх до уваги, оскільки вони не підтверджені платіжними документами на їх придбання.

Тому суд рахує, що відшкодуванню за рахунок відповідача НАСК «Оранта» підлягає саме ця сума 22647 грн. 17 коп.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров»я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманих позивачем тяжких тілесних ушкоджень, і повязані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків що наступили, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь позивачів 200000 грн.

Також, суд вважає за можливе стягнути моральну шкоду з НАСК «Оранта». При цьому, страховик відшкодовує не більше 5% ліміту, що в даному конкретному випадку становить 2550 грн. і відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ця сума відшкодовується потерпілому, фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров»я під час ДТП тобто ОСОБА_4

При зверненні до суду позивачі були звільнені від сплати судового збору, тому у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України сума судового збору стягується з відповідачів, а саме пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить з Національної страхової компанії «Оранта» в сумі 251 грн. 97 коп. та з ОСОБА_7 в сумі 20000 грн.

На підставі ст.ст.1187, 1195 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992р. " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., з подальшими змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 212- 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Національної страхової компанії «Оранта» ( 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, реєстраційний номер підприємства: 00034186, розрахунковий рахунок 26506000001049 в ПУАТ "Укрсоцбанк", м. Київ МФО: 300023 ) на користь ОСОБА_4 22647 грн.17 коп. шкоди заподіяної здоров»ю та 2550 грн. моральної шкоди, а всього 25197 грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт СТ № 222101, виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 23.10.2010 року) моральну шкоду на користь ОСОБА_4 в сумі 150000 грн.; ОСОБА_5 в сумі 25000 грн., ОСОБА_6 25000 грн., а всього 200000 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути судовий збір з Національної страхової компанії «Оранта» в сумі 251 грн. 97 коп. та з ОСОБА_7 в сумі 2000 грн., який зарахувати на наступні реквізити визначені за Старосинявським районним судом: УДК СУ у Старосинявському районі код отримувача 37329240, банк одержувача ГУДКУ СУ у Хмельницькій області, МФО 815013, рахунок отримувача 31210206700447, код платежу - 22030001.

Рішення може бути оскаржено позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:В. О. Віговський