Ухвала суду № 31473384, 29.05.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року справа №2а-8128/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю представника позивача Тереховської Н.Є.,

представника відповідача Клиновського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року по адміністративній справі №2а-8128/11/1270 за позовом публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду, в обґрунтування якого зазначив, що як платник ПДВ подав до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою (з урахуванням уточнюючих розрахунків) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 276 438,00 грн.

В березні 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, про результати якої 14.03.2011 складено довідку. Перевіркою встановлені обставини сплати позивачем платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень з боку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» не встановлено і суму заявленого ПДВ в розмірі 3 276 438,00 грн. підприємству податковий орган підтвердить після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках.

Однак, на день звернення з даним позовом до суду зазначена сума ПДВ на рахунок ПАТ «Стахановський завод феросплавів» не надійшла.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка полягла у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438,00 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, не погодившись з судовим рішенням, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що право на відшкодування сум ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування податкового зобов'язання. Обмежившись наявністю даних податкової декларації за відповідний перевіряє мий період, в якому відображено від»ємне значення різниць між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, та розрахунку бюджетного відшкодування податку, суд першої інстанції порушив приписи пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Також судом першої інстанції не було досліджено наявність порушень з боку контрагентів позивача при сплаті своїх податкових зобов'язань.

З огляду на практику Вищого адміністративного суду України суд першої інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відносно не надання висновку органу казначейства взагалі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, в цій частині провадження належить закривати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то у відповідності із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин):

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 ЗУ «Про податок на дродану вартість» визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

На підставі п.п.7.7.4 п.7.4. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

На підставі пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як визначено в п.п.7.7.7 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 07.04.2011 Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (ідентифікаційний номер 001865112150) змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (далі - ПАТ «Стахановський завод феросплавів»).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100160782 від 31.01.2009 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Позивачем подано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську - декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою (з урахуванням уточнюючих розрахунків) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 276 438,00 грн.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період з 01.10.2010 по 31.10.2010; за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період з 01.11.2010 по 30.11.2010, за результатами якої складено довідку № 166/08-3/00186513 від 14.03.2011, в якій зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, зокрема, по декларації за грудень 2010 року у сумі 3 276 438,00 грн.

Тому Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не було надано до органу державного казначейства висновок про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 3 276 438,00 грн.

За висновком судово-економічної експертизи 2418/24 від 07.02.2012 року, на наслідками дослідження наданих документів, - підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 276 438,00 грн., заявлену по податковій декларації за грудень 2010 року ПАТ «Стахановський завод феросплавів».

Крім цього, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року у справі № 2а-2697/11/1270 за адміністративним позовом ПАТ «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 168 176 668,00 грн. за 22 податкові періоди з 2007 року по 2010 рік, у тому числі і за грудень 2010 року на суму 3 276 438,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 року залишено без змін вищевказані судові рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судовими рішеннями, які набули законної сили, підтверджено фактичні надходження на ПАТ «Стахановський завод феросплавів» товару (виконання робіт, тощо) та підтверджено фактичну сплату за товари (виконанні роботи), в тому числі ПДВ по декларації за грудень 2010 року, тому є протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2010 року. В зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку також про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438,00 грн.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року по адміністративній справі №2а-8128/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року по адміністративній справі №2а-8128/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 01 червня 2013 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді: В.А. Шальєва

М.В. Бишов