Вирок № 31473092, 29.05.2013, Борівський районний суд Харківської області

Справа № 614/553/13-к

1-кп/614/37/13

Категория 22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого-судді Любої В.І.

за участю секретаря Кравцової О.П.

прокурора Колеснікова Д.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

представника потерпілої юридичної особи Буряк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова кримінальне провадження 1-кп/614/37/13 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Харків, з середньою освітою, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_1 28.03.2012 року з метою незаконного отримання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, діючи умисно, шляхом обману, подала заяву до Управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА, в якій умисно вказала неправдиві відомості про те, що потребує тимчасової державної допомоги на утримання своєї доньки ОСОБА_3 та надала всі необхідні документи: розрахунок заборгованості ОСОБА_4 по виплаті аліментів, встановлених рішенням Борівського районного суду Харківської області від 15.03.2011 року, які стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 за період з 15.03.2011 року по 01.03.2012 року.

Обвинувачена ОСОБА_1 в момент подачі заяви про призначення тимчасової державної допомоги доньці, з корисних мотивів та з метою незаконного збагачення умисно не повідомила працівникам органу Управляння праці та соціального захисту населення Борівської РДА той факт, що 20 лютого 2012 року отримала від ОСОБА_4 аліменти у сумі 289грн. 50коп. та 02 квітня 2012 року отримала від ОСОБА_4 аліменти у сумі 289грн. 50коп.

Відповідно до наданих обвинуваченою ОСОБА_1 неправдивих відомостей 01.03.2012 року їй безпідставно та незаконно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №189 від 22.02.2006 року «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» було призначено тимчасову допомогу, оскільки працівники органу Управління праці та соціального захисту Борівської РДА вважали, що батько ухилявся від сплати аліментів.

Обвинуваченій ОСОБА_1 працівниками органу Управління праці та соціального захисту Борівської РДА було призначено та виплачено тимчасову державну допомогу дитині: в період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року у розмірі 336грн. 60коп.; з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року у розмірі 340грн. 20коп. за кожний місяць; з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року у розмірі 343грн. 20коп. за кожний місяць, що завдало державі в особі Управляння праці та соціального захисту населення Борівської РДА матеріальний збиток на загальну суму 2040грн. 60коп.

Обвинувачена ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у вчиненому діянні.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Борівського району Харківської області Колесніковим Д.І. і обвинуваченою ОСОБА_1 07.05.2013 року укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченій ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч.1 ст.190 КК України - у вигляді громадських робіт строком на 64 години.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.468 КПК України «у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості».

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України «угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам».

Згідно ч.5 ст.469 КПК України «укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку».

Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_1 не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості та просить суд затвердити її.

Прокурор проти визнання угоди не заперечує та просить суд затвердити її.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Оцінюючи фактичні обставини справи, суд находить вину обвинуваченої повністю доведеною і вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є визнання вини та щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 і відповідає загальним засадам призначення покарання.

В силу ч.1 ст.326 КПК України цивільний позов Управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА необхідно задовольнити з урахуванням наданих доказів та думки обвинуваченої ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. 371, 374, 473, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Угоду від 07 травня 2013 року по кримінальному провадженню №1-кп/614/37/13 про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Борівського району Харківської області Колесніковим Д.І. та обвинуваченою ОСОБА_1 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт строком на 64 години.

Цивільний позов Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації на суму 2040грн. 60коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації р/р 35415019000564, код ЕДРПОУ 25793378, КФК090306, КЕКВ 2730, МФО 851011 Банк ГУДКСУ в Харківській області заподіяну неправомірними діями матеріальну шкоду в сумі 2040грн. 60коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Люба В. І.